drevosliv.com

Словник Української

  • альтернативність

    1. Абстрактна властивість, яка полягає в наявності альтернативи, можливості вибору між двома або більше варіантами, шляхами, рішеннями або станами.

    2. У логіці та лінгвістиці: властивість зв’язку або відношення, що передбачає обов’язковий вибір одного з декількох членів, які не можуть існувати або бути істинними одночасно (наприклад, у виразі “або А, або Б”).

    3. У суспільних науках та політиці: концепція або принцип існування різних, часто протилежних, підходів, ідеологій, способів життя або політичних курсів, що конкурують між собою.

  • альтернатор

    1. Електрична машина змінного струму, яка перетворює механічну енергію в електричну шляхом обертання провідника в магнітному полі або навпаки; синхронний генератор змінного струму.

    2. У техніці — пристрій або механізм, що забезпечує почергову, перемінну дію, чергування чого-небудь (наприклад, струмів, сигналів, процесів).

  • альтерніон

    1. У математиці, зокрема в теорії алгебр, — елемент альтернативної алгебри, який не є ніліпотентним, тобто його послідовні степені не обов’язково дорівнюють нулю.

    2. У фізиці елементарних частинок — гіпотетична частинка, запропонована в деяких теоріях за межами Стандартної моделі, яка може бути пов’язана з альтернативними підходами до опису маси нейтрино та осциляцій нейтрино.

  • альтернований

    1. (про вірш) Такий, що складається з альтернацій — чергування чоловічих та жіночих рим через один (наприклад, чоловіча рима в парних рядках, жіноча — в непарних, або навпаки).

    2. (у лінгвістиці, про наголос) Такий, що змінює свою позицію (місце в слові) відповідно до певних граматичних форм або в межах парадигми.

  • альтернувальний

    1. (у лінгвістиці) Такий, що стосується чергування звуків (фонем) у межах однієї морфеми в різних формах слова або в різних споріднених словах; такий, що є альтернацією.

    2. (у техніці, електротехніці) Такий, що працює на змінному струмі або пов’язаний із ним; змінний.

  • альтернування

    1. У лінгвістиці — чергування звуків (фонем) у межах однієї морфеми, що відбувається за певних умов і впливає на формування граматичних форм або споріднених слів (наприклад, “ніс” — “носа”, де [і] чергується з [о]).

    2. У музиці — техніка гри на струнних інструментах, при якій звуки витягуються почергово смичком у різних напрямках (вгору та вниз).

    3. У ботаніці — розташування листків, гілок або квіток на стеблі рослини по черзі (почергово) з кожного боку.

  • альтернувати

    1. Чергувати, змінювати почергово, по черзі.

    2. У лінгвістиці: змінюватися, варіюватися про звуків, морфем тощо в межах однієї мови або при порівнянні споріднених мов.

  • альтернуватися

    1. (про події, явища, стани) Чергуватися, змінювати одне одним у певній послідовності; наступати по черзі.

    2. (лінгв., про звуки, морфеми) Мати варіанти, взаємозамінні форми в межах однієї мови або при порівнянні споріднених мов.

  • альбітит

    1. Мінерал, різновид польового шпату з групи плагіоклазів, що складається переважно з альбіту; натрієвий алюмосилікат, поширений компонент гранітів та інших магматичних порід.

    2. Гірська порода, що складається переважно з альбіту; альбітова порода.

  • альбіхтол

    Альбіхтол — власна назва лікарського засобу, антисептичного препарату на основі березового дьогтю, що історично використовувався в медицині для лікування шкірних захворювань.