Азбестоз — професійне захворювання легень, спричинене тривалим вдиханням азбестового пилу, що призводить до розвитку фіброзу (розростання сполучної тканини) та порушення функції дихання.

Азбестопластик — композиційний матеріал, що складається з азбестового волокна (зазвичай хризотил-азбесту) та зв’язуючого полімерного компонента (наприклад, фенолформальдегідної, епоксидної чи іншої смоли), який під тиском і при нагріванні перетворюється на твердий, міцний та термостійкий виріб або листовий матеріал.

Азбестопластик — готовий виріб (деталь, плита, труба тощо), виготовлений з такого композиційного матеріалу, що володіє високою механічною міцністю, зносостійкістю, стійкістю до високих температур та хімічних речовин, і застосовується в машинобудуванні, авіаційній та ракетній техніці, електротехніці як конструкційний, термоізоляційний або прокладочний матеріал.

Азбестотекстоліт — композиційний матеріал, що виготовляється шляхом шаруватого зміцнення азбестової тканини (текстоліту) синтетичними смолами (наприклад, фенолформальдегідними) під тиском і при нагріванні; володіє високою теплостійкістю, міцністю та електроізоляційними властивостями, застосовується в техніці як конструкційний та ізоляційний матеріал.

Азбестотектура — архітектурний стиль, що виник у 1960-х роках у СРСР, для якого характерне масове використання азбестоцементних плит, панелей та інших виробів у зовнішній та внутрішній обробці будівель, що надавало їм характерного сірого, техногенного вигляду.

Азбестотектура — іронічна, неакадемічна назва для типових радянських архітектурних рішень епохи індустріального будівництва (зокрема, брежнєвського часу), що асоціюються з дешевиною, одноманітністю та низькою естетичною якістю облицювальних матеріалів на основі азбесту.

Азбестотерміт — власна назва вогнетривкого матеріалу, що вироблявся з азбестової тканини, просоченої розчинами хімічних речовин (наприклад, хлориду магнію), з подальшим пресуванням і термічною обробкою; використовувався як теплоізоляційний та конструкційний матеріал.

Азбестофанера — будівельний листовий матеріал, виготовлений шляхом пресування суміші азбестового волокна, цементу та води, що відрізняється високою міцністю, довговічністю, вогнестійкістю та стійкістю до атмосферних впливів.

Азбестофанера — застаріла назва хризотилцементних листів (шиферу), що історично використовувалася для покрівельних робіт, обшивки стін та інших конструкцій, але через шкідливість азбестового пилу застосування обмежене.

Азбестофорнір — будівельний матеріал у вигляді тонких листів, виготовлених з суміші азбесту, целюлози та в’яжучого компонента (зазвичай портландцементу), що відрізняється високою міцністю, довговічністю та вогнестійкістю.

Азбестофорнір — застаріла назва хризотил-цементних листів (шиферу), що історично використовувалася для позначення листового матеріалу на основі азбестового волокна, призначеного для облицювання, перегородок та покриття дахів.