Словник Української
Азбофанера — будівельний матеріал у вигляді листів, виготовлених шляхом пресування суміші азбестового волокна, цементу та води, що відрізняється високою міцністю, вогнестійкістю та довговічністю.
Азбофанера — застаріла назва хризотилцементних листів (шиферу), що історично використовувалася для покрівельних робіт, обшивки стін та виготовлення конструкційних елементів.
Азбофарба — спеціальна фарба, що містить азбест, призначена для захисту металевих конструкцій від високих температур та вогню.
Азбофіт — власна назва торгової марки вогнетривкого будівельного матеріалу, який виготовлявся на основі азбесту та в’яжучих речовин; історичний термін для позначення листового азбестоцементу або виробів з нього.
Азбофорнір — будівельний матеріал у вигляді тонких листів, виготовлених з азбестового волокна, цементу та води, що використовується для облицювання, обшивки та як вогнестійка і теплоізоляційна плита.
1. Який стосується азбофрикційних матеріалів, тобто композиційних матеріалів на основі азбесту, що використовуються для виготовлення гальмівних колодок, дисків, зчеплень та інших деталей, призначених для створення сили тертя.
2. Який виготовлений з азбофрикційного матеріалу або містить його у своїй конструкції.
Азбошарка — власна назва українського підприємства (заводу), що спеціалізувалося на виробництві виробів з азбесту (азбестоцементу), зокрема шиферу, труб та інших будівельних матеріалів. Найвідомішим був Київський завод «Азбошарка», розташований у Дарницькому районі.
Азбошифер — застаріла назва шиферу, будівельного матеріалу у вигляді хвилястих або плоских листів, виготовленого з суміші азбесту (азбестового волокна) та портландцементу.
Азбошлак — будівельний матеріал, що є сумішшю азбестового волокна, вапна та доменного шлаку, використовувався для виробництва листів, плит та інших виробів для теплоізоляції та обробки приміщень.
Азбуковник — назва рукописних словників-довідників енциклопедичного або навчального характеру, поширених у Московській державі та на українських землях у XVI–XVIII століттях, які часто мали алфавітне (азбучне) розташування матеріалу.
Азбуковник — у сучасній термінології: історична назва перших енциклопедичних словників у слов’янській книжній традиції, що містили тлумачення маловживаних слів, переважно іноземного походження, а також поняття з різних галузей знань (історії, філософії, географії тощо).
Азбестодикта — рід викопних деревоподібних рослин родини лепідодендронових, що існував у кам’яновугільному періоді; викопні рештки цих рослин мають промислове значення.