drevosliv.com

Словник Української

  • азовсталь

    Азовсталь — власна назва металургійного комбінату в Маріуполі, одного з найбільших підприємств чорної металургії України, що належало до металургійної групи «Метінвест».

    Азовсталь — власна назва історичної та соціальної місцевості (району) міста Маріуполя, що сформувалася навколо однойменного металургійного комбінату.

    Азовсталь — символ героїчного опору українських захисників під час оборони Маріуполя у російсько-українській війні (з 2014 року, особливо під час повномасштабного вторгнення 2022 року), коли металургійний комбінат із його потужними підземними спорудами використовувався як останній рубіж оборони.

  • азогрупа

    Азогрупа — власна назва української музичної групи, заснованої у 2016 році в Києві, що виконує пісні українською мовою в стилістичному діапазоні від поп-року до електронної музики.

  • азозлучення

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі; історично — поселення в Буджаку, засноване болгарськими переселенцями.

    2. (У спеціальному вживанні) Термін, що позначає акт або процес утворення, з’єднання або відокремлення (лучення) чогось, пов’язаного з поняттям “аз” (перша літера алфавіту, символ початку); рідковживана абстрактна лексема, утворена за моделлю складних слів (пор. “богослуження”, “словолукання”).

  • азоімід

    Азоімід — неорганічна сполука, летка та вибухонебезпечна рідина, що є гідридом азоту з формулою HN₃; застосовується в органічному синтезі та як ініціатор вибухових процесів.

  • азоіміносполука

    Азоіміносполука — органічна сполука, що містить функціональну групу -N=N- (азогрупу), пов’язану з атомом азоту іміногрупи (=NH або заміщеної), утворюючи структуру загального вигляду R-N=N-NR’R”; є похідними азоіміну (HN=N-NH₂) та відносяться до класу азосполук.

  • азой

    1. (геол.) Період у геологічній історії Землі, що передував архею, коли життя на планеті, за сучасними уявленнями, було відсутнє або існувало у вкрай примітивних формах, які не залишили виразних палеонтологічних решток; азойська ера.

    2. (палеонт.) Сукупність гірських порід, утворених у цей період, що не містять ознак органічних решток.

  • азотвмісний

    Який містить у своєму складі хімічний елемент азот (N).

  • азотемічний

    1. (мед.) Пов’язаний із азотемією — патологічним станом, для якого характерно підвищення вмісту азотистих продуктів обміну (сечовини, креатиніну тощо) у крові внаслідок порушення видільної функції нирок.

    2. (мед.) Що стосується лікування або профілактики азотемії.

  • азотемія

    Азотемія — підвищений вміст азотовмісних продуктів обміну речовин (сечовини, креатиніну, сечової кислоти) у крові, що виникає внаслідок порушення видільної функції нирок або надлишкового утворення цих речовин в організмі.

  • азотизувати

    1. Хімічний процес: обробляти азотом або його сполуками для насичення або введення азоту в склад речовини.

    2. Сільське господарство, агрохімія: вносити азотні добрива в ґрунт для підвищення його родючості.

    3. Металургія: технологічний процес насичення поверхні металевих виробів азотом для підвищення їхньої твердості та зносостійкості (азотування).