Азлактон — власна назва фармацевтичного препарату, що містить діючу речовину азитроміцин і належить до групи макролідних антибіотиків; застосовується для лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами.
-
азнаури
1. Представники дрібної феодальної знаті у Грузії та Вірменії в середньовіччі, що займали проміжне становище між великими князями (тавадами) та селянами; грузинські дворяни.
2. У Грузії до XIX століття — особи, що належали до нижчого дворянського стану, часто служили у війську та при дворі вищих феодалів.
-
азоамін
Азоамін — хімічна сполука, азобарвник, що використовується в гістології для фарбування мікроскопічних препаратів, зокрема для виявлення нуклеїнових кислот (ДНК та РНК) у клітинних ядрах і цитоплазмі.
-
азоарильний
1. (хімія) Позначає органічну сполуку, що містить азогрупу (-N=N-), яка з’єднує два ароматичні ядра (арильні радикали).
-
азобензен
Азобензен — органічна сполука, найпростіший представник азосполук, що має формулу C₆H₅N=NC₆H₅; кристалічна речовина від оранжевого до червоного кольору, яка використовується як проміжний продукт у синтезі барвників, а також як хімічний індикатор.
-
азобензол
Азобензол — органічна сполука, найпростіший представник азосполук, що має формулу C₆H₅-N=N-C₆H₅; кристалічна речовина жовтого або оранжевого кольору, яка використовується як вихідна речовина для синтезу барвників, індикаторів та інших сполук.
-
азобілки
Азобілки — власна назва українського села в Бориспільському районі Київської області, розташованого на лівому березі річки Супій.
-
азовка
Азовка — рідка, солонувата сортова риба, що належить до родини оселедцевих; вид оселедця, який мешкає в Азовському морі та входить на нерест у річки (Clupea pontica).
Азовка — жіночий рід від “азовець”: уродженка або мешканка регіону, прилеглого до Азовського моря, зокрема Приазов’я.
Азовка — невелике вітрильно-гребне рибальське судно, поширене на Азовському морі.
-
азово-чорноморський
1. Пов’язаний з Азовським і Чорним морями, що стосується їх спільної акваторії, узбережжя або регіону, де вони розташовані.
2. Стосований до географічного, економічного чи історичного регіону, що охоплює території навколо Азовського та Чорного морів, зокрема південь України.
-
азово-чорномор’я
1. Географічний регіон, що охоплює території навколо Азовського та Чорного морів, зокрема узбережжя, прилеглі акваторії та частини материка, пов’язані з цими морями економічно, історично та культурно.
2. Історико-етнографічний термін для позначення території Північного Причорномор’я та Приазов’я, де формувалися специфічні умови господарювання та побуту, пов’язані з морським середовищем.
3. У біології та екології — природний комплекс (ареал), що включає басейни Азовського та Чорного морів як єдину екологічну систему зі спільними кліматичними, гідрологічними та біологічними характеристиками.