Словник Української
1. (географія) Термін, що позначає території, розташовані між певними паралелями або меридіанами, зокрема вживається у словосполученні «азони Америки» для позначення зон між основними меридіанами при поділі континенту.
2. (історичний термін) Назва однієї з територіальних одиниць (зон) адміністративно-територіального поділу в деяких країнах або імперіях у минулому.
Азоогенія — у біології: гіпотетичний період в історії розвитку Землі, що передував виникненню життя, коли в атмосфері та гідросфері відбувалося накопичення та утворення органічних сполук, зокрема азотовмісних, без участі живих організмів.
Азоогенія — у хімії та космогонії: процес або стадія хімічної еволюції, що передувала виникненню життя, під час якої з неорганічних речовин (метану, аміаку, води тощо) під впливом різних джерел енергії синтезувалися прості органічні молекули, попередники біополімерів.
Азоосперматорея — патологічний стан у чоловіків, при якому відбувається виділення сперми, що практично не містить сперматозоїдів, або вони повністю відсутні.
Азопігмент — синтетичний жовтий пігмент, що є солями азосполук, широко використовується в лакофарбовій промисловості, поліграфії та для фарбування різних матеріалів.
Азопоєднання — органічна сполука, що містить одну або кілька азогруп (-N=N-), які з’єднують два радикали (зазвичай ароматичні); широко використовуються як барвники.
Азопроїт — власна назва мінералу, водного сульфату цинку та магнію (Zn,Mg)SO₄·4H₂O, який кристалізується в моноклінній сингонії; рідкісний мінерал, що утворюється в окиснених зонах сульфідних родовищ.
Азореакція — специфічна імунологічна реакція, що використовується в мікробіологічній діагностиці для виявлення бактерій роду Salmonella, зокрема збудників черевного тифу (Salmonella Typhi) та паратифів (Salmonella Paratyphi). Вона ґрунтується на здатності цих збудників утворювати азот у середовищі при певних умовах культивування.
Азореакція — застаріла назва лабораторного методу (реакції) діагностики черевного тифу, заснованого на виявленні в сироватці крові хворого специфічних антитіл до збудника. У сучасній практиці замінена більш точними імуноферментними та іншими методами.
Азосполучення — органічна сполука, що містить одну або кілька азогруп -N=N-, які з’єднують два вуглеводневі радикали (наприклад, ароматичні); широко використовуються як барвники.
1. Який стосується регіону, що охоплює країни Східної, Південно-Східної та Північно-Східної Азії, острови Тихого океану, а також часто західне узбережжя Північної та Південної Америки; пов’язаний з політичними, економічними чи культурними взаємодіями в цьому регіоні.
2. Який стосується співпраці, угод, організацій або процесів, що об’єднують країни азійсько-тихоокеанського регіону (наприклад, Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво — АТЕС).
1. Найбільша частина світу, розташована переважно в Східній півкулі, що обмежена на півночі Північним Льодовитим океаном, на сході — Тихим океаном, на півдні — Індійським океаном, а на заході — традиційно Уральськими горами, річками Урал і Емба, Каспійським, Азовським, Чорним і Середземним морями, а також протоками Босфор і Дарданелли, що відокремлюють її від Європи.
2. У розмовній мові — країни та народи, що населяють цю частину світу.