Словник Української
Аймалін — власна назва фармакологічного препарату, антиаритмічного засобу, що отриманий з кореня раувольфії та використовується для лікування порушень серцевого ритму.
Аймалін — хімічна сполука (алкалоїд), діюча речовина однойменного препарату, що належить до ІА класу антиаритміків.
1. Стосовний до аймаку, пов’язаний з ним; властивий аймаку.
2. Який належить до адміністративно-територіальної одиниці в Монголії та деяких регіонах Росії (наприклад, Бурятії, Туві); територіальний.
1. У вірменській міфології — духи, що вважаються предками та покровителями вірменського народу, часто зображуються як велетні або титани, які боролися з богами.
2. У переносному значенні — могутні, величні люди, героїчні особистості або засновники, основоположники якоїсь справи, традиції чи народу.
Айсон — власна назва, що позначає персонажа з серії відеоігор “Mortal Kombat”, одного з наймогутніших криомантів у вигаданому всесвіті, представника раси сайдіанів, який володіє магією льоду та холоду.
1. Стосовний до айсорів (асирійців), що стосується цього народу, пов’язаний з ним; асирійський.
2. Стосовний до айсорської (новоассирійської) мови, що належить до неї.
1. Хімічна сполука, що використовується як барвник у гістології та цитології для забарвлення ядер клітин у рожево-червоний колір; є катіонним барвником з групи азів.
2. (розм.) Торгова назва препарату на основі диамфенітиду, що застосовувався у ветеринарії як протиглисний засіб.
Азидогідроґен — застаріла назва азотистоводневої кислоти (HN₃), безбарвної, леткої та дуже отруйної рідини, що є сполукою водню з азотом.
Азидосульфат — неорганічна сполука, сіль, що містить азид-іон (N₃⁻) та сульфат-іон (SO₄²⁻); зазвичай стосується солей, зокрема азидосульфату натрію (NaN₃SO₃ або NaN(SO₄)N₂), який використовується в синтезі інших азидів.
1. (хімія) Який стосується азидосульфонової кислоти або її похідних, що містять одночасно азидну (-N₃) та сульфонову (-SO₂OH) функціональні групи.
1. (в астрономії) Пов’язаний з азимутом і висотою (широтою) світила над горизонтом; що описує або використовує горизонтальну систему координат, в якій положення об’єкта на небосхилі визначається азимутом і висотою.
2. (про телескоп, монтування) Такий, що забезпечує обертання оптичної труби навколо вертикальної (азимутальної) та горизонтальної (широтної) осей, дозволяючи спостерігати об’єкти за будь-яким азимутом і висотою.