Словник Української
Акантор — у давньогрецькій міфології: один з учасників Троянської війни, син троянського старійшини Долопа, убитий Менелаєм.
Акантор — у давньогрецькій міфології: син Акеста, один з учасників троянської війни, який разом з Епітром приніс Ахіллу зброю, викувату Гефестом.
Акантоцефалологія — розділ паразитології, що вивчає колючоголових червів (акантоцефалів): їх будову, систематику, життєві цикли, поширення та взаємодію з організмами-хазяїнами.
Акантоцефальоз — гельмінтоз, захворювання тварин, рідше людей, спричинене паразитичними червами колючеголовими (акантоцефалами), які локалізуються переважно в кишечнику.
1. (у біології, ботаніці) такий, що не утворює плодів; безплідний, стерильний (зазвичай стосується рослин або їхніх частин).
2. (у техніці, електроніці) що стосується або належить до компанії “Акарпотрон” (Acarpotron), яка спеціалізується на виробництві електронних компонентів, зокрема конденсаторів.
1. (міфологія) У давньогрецькій міфології — син Пелія, царя Іолка, учасник походу аргонавтів та полювання на Калідонського вепра.
2. (астрономія) Рідкісне чоловіче ім’я, яке іноді вживається як власна назва.
Акаталаземія — рідкісне спадкове захворювання, спричинене дефіцитом ферменту каталази, що призводить до накопичення перекису водню в організмі та може викликати ураження слизових оболонок ротової порожнини.
Акатамасезія — власна назва роду викопних морських єжів родини Acrocidaridae, що існували у юрському періоді.
Акатафазія — медичний термін, що означає порушення мовлення, при якому людина неправильно вживає слова, хоча зберігає загальну граматичну структуру речення; часто спостерігається при деяких психічних захворюваннях.
1. (у мовознавстві) Вимовляти ненаголошені голосні звуки [о] як [а] у власних назвах, термінах або запозичених словах, що характерно для російської вимови та деяких східних говорів української мови; проявляти акання.
2. (переносно, розм., зневажл.) Навмисно вживати російські відповідники українських слів або запозичену з російської лексику, наслідувати російську мовну норму чи вимову, зокрема акання.
1. Власна назва лінії косметичних засобів для догляду за шкірою, що містить у своєму складі комбінацію амінокислот та гіалуронової кислоти, призначених для інтенсивного зволоження, відновлення та захисту шкірного покриву.
2. (У загальному значенні) Складний біоактивний комплекс на основі амінокислот та води (або гіалуронової кислоти), що використовується в косметології як потужний зволожувальний та регенеруючий компонент.