1. (мед.) Штучне викликання місцевої анемії (знекровлення) шляхом звуження або перекриття кровоносних судин, що застосовується, наприклад, під час хірургічних операцій для зменшення кровотечі.

2. (перен., рідк.) Процес втрати живості, сили, інтенсивності; ослаблення, знекровлення (про явища суспільного, культурного життя тощо).

Анемоанероїд — метеорологічний прилад, що поєднує функції анемометра (для вимірювання швидкості вітру) та анероїдного барометра (для вимірювання атмосферного тиску), призначений для одночасного або послідовного визначення цих параметрів.

Анемобаліст — людина, яка професійно займається вивченням балістики снарядів, що рухаються в повітрі, з урахуванням впливу вітру та інших атмосферних умов.

Анемогеохорія — спосіб поширення насіння, плодів, спор або інших діаспор рослин на значні відстані за допомогою вітру.

Анемогідрохорія — спосіб поширення насіння, плодів або спор рослин одночасно за допомогою вітру (анемохорія) та води (гідрохорія), коли органи розмноження можуть переноситися на значні відстані поєднаною дією цих факторів.

1. Метеорологічний прилад для автоматичного безперервного запису швидкості та (іноді) напряму вітру; різновид анемометра.

2. Застаріла назва лікарського засобу, що викликає свербіж шкіри, подібний до відчуття від подуву вітру.

Анемоінтегратор — метеорологічний прилад для автоматичного вимірювання та обчислення середньої швидкості вітру за певний проміжок часу шляхом інтегрування (підсумовування) миттєвих значень.

Анемоклінограф — метеорологічний прилад-самописець, призначений для одночасної безперервної реєстрації швидкості та напряму вітру (анемографічна функція) та кута нахилу вітряного потоку щодо горизонтальної площини (клінографічна функція).