Словник Української
1. (фіз., техн.) Такий, що знаходиться в протилежній фазі коливань або змін відносно іншого об’єкта чи сигналу; зсунутий на 180 градусів.
2. (біол., мед.) Пов’язаний з антифазою клітинного циклу, коли відбувається реплікація ДНК; що стосується періоду синтезу.
1. (мед., іст.) Застаріла назва лікарського препарату ацетаніліду, що використовувався наприкінці XIX — на початку XX століття як жарознижувальний та болезаспокійливий засіб.
2. (хім.) Альтернативна (застаріла) назва органічної сполуки ацетаніліду (N-фенілацетаміду), що є похідним аніліну та оцтової кислоти.
1. (в радіоелектронній боротьбі) технологія або система заходів, спрямована на протидію федингу — ослабленню радіосигналу через інтерференцію хвиль, що надходять різними шляхами, з метою підвищення стійкості та якості зв’язку.
2. (в радіозв’язку) комплекс технічних рішень (наприклад, використання рознесених антен, адаптивне кодування), що автоматично компенсують негативний вплив федингу на прийнятий сигнал.
1. Стосунковий до стародавнього міста Антіохія (Антиохія), розташованого на території сучасної Туреччини (нині Антак’я), або до однойменної історичної області.
2. Пов’язаний з Антіохійським патріархатом — одним з найдавніших східних патріархатів у християнстві, центром якого була Антіохія.
3. Належний або властивий церковній традиції, літургійній практиці або богослов’ю, що походять із Антіохійського патріархату (напр., антіохійський обряд).
1. У християнській традиції — народна назва дня пам’яті святого мученика Іпатія, який шанується як заступник від безпліддя та покровитель пологів (день святкування — 31 березня за старим стилем, 13 квітня за новим).
2. У народних віруваннях — міфічна істота, дух або демонічна істота, що, за переказами, народжується вночі на Великдень від невірної дружини; часто зображається як потвора з камінними очима, залізними зубами та кігтями.
3. Переносно — про потворну, злу або жорстоку людину.
Антипаралелограм — опуклий чотирикутник, у якого дві протилежні сторони рівні та паралельні, а дві інші — рівні між собою, але не паралельні; різновид перехресного чотирикутника, що має дві симетрії.
Антипаралелограм — геометрична фігура, що складається з двох трикутників, об’єднаних спільною основою, але розташованих по різні боки від неї; часто розглядається як самоперетинаючий чотирикутник, утворений двома рівними сторонами та двома діагоналями, що перетинаються.
1. У геометрії — пряма, яка паралельна іншій прямій, але має протилежний напрямок.
2. У векторній алгебрі — вектор, який колінеарний іншому вектору, але має протилежний напрямок.
1. (геометрія) Про прямі або площини: такий, що розташований у паралельних площинах, але не є паралельним; такий, що має протилежний напрямок при паралельному розташуванні.
2. (фізика, техніка) Про напрями, вектори, поля тощо: такий, що має протилежний напрямок у порівнянні з іншим, але лежить на одній прямій або в паралельних площинах; спрямований зустрічно.
1. Властивість двох об’єктів (наприклад, векторів, прямих, напрямків) бути паралельними, але мати протилежну орієнтацію (напрямок).
2. У молекулярній біології та генетиці — характеристика двох ланцюгів подвійної спіралі ДНК або двох комплементарних нуклеотидних послідовностей, які орієнтовані в протилежних напрямках (один — 5’→3′, інший — 3’→5′).
1. Ідеологічна та політична позиція, діяльність або дії, спрямовані проти політичної лінії, програмних засад чи організаційних принципів певної партії, зокрема правлячої.
2. В історії СРСР та КПРС — офіційна політична звинувачувальна характеристика, що означала відхід від офіційної партійної ідеології, несхвалення або опозицію до політики керівництва партії, що кваліфікувалося як тяжкий ідеологічний злочин.