1. (від фр. aplomb) — впевненість у собі, своїх силах, діях або поведінці; самовпевненість, що часто виявляється у зовнішній манері триматися.

2. (перен., розм.) зухвалість, нахабство, безсоромність у поведінці або висловлюваннях.

Апневматоз (від грец. πνεῦμα — повітря) — патологічний стан, при якому в стінці порожнистого органу (переважно кишечника) утворюються повітряні (газові) кісти.

Апневмія — у медицині: відсутність або припинення дихання, що може бути симптомом різних захворювань або станів.

Апневмія — у біології (застаріле): відсутність легеневої тканини або легеневого дихання в деяких організмів.

1. У лінгвістиці — фонетичне явище, при якому в кінці слова випадає голосний звук, особливо в давньогрецькій мові.

2. У медицині — синонім до терміна “апное”, що означає тимчасову зупинку дихання, особливо під час сну.

Анцибор — власна назва села в Україні, розташованого в Коростенському районі Житомирської області, історично відомого з XVI століття.

Анцибор — власна назва гідрологічного об’єкта (річки) в Україні, лівої притоки Ужу, що протікає територією Коростенського району Житомирської області.

1. Власна назва компанії-виробника програмного забезпечення для автоматизації бізнес-процесів, зокрема системи планування ресурсів підприємства (ERP) та управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM).

2. Розмовна назва програмних продуктів, розроблених однойменною компанією (наприклад, платформи 1С:Підприємство), що широко використовуються для обліку, управління та аналізу діяльності організацій.

1. У китайській культурі та традиційній медицині — життєва енергія, основа існування людини, що циркулює каналами тіла; одна з фундаментальних категорій філософії даосизму, що часто сприймається як матеріальна первоснова світу, “пневма”, “життєве дихання”.

2. У сучасному вжитку (переважно в художніх текстах, фентезі) — магічна або містична внутрішня енергія, сила, що накопичується або витрачається чаклуном, воїном тощо для здійснення надприродних дій.