Словник Української
Аеросівба — власна назва українського підприємства, що спеціалізується на виробництві та реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також засобів захисту рослин.
Аеросівба — загальна назва технології висіву насіння сільськогосподарських культур за допомогою малої авіації (літаків або вертольотів), що застосовується на важкодоступних або перезволожених ділянках.
Аеросіяння — метод посіву сільськогосподарських культур, при якому насіння розсіюється з повітря за допомогою літака або іншого літального апарату.
Аеросмок — власна назва українського виробника систем очищення та зволоження повітря, а також побутової техніки для догляду за одягом.
Аеросмок — побутовий прилад (пароправка, відпарювач) для усунення заломів та зморшок з одягу, прапорів та інших тканин за допомогою подачі нагрітої пари під тиском.
1. (анатомія) М’яз, що відводить кінцівку або її частину від середньої лінії тіла; відвідний м’яз.
2. (біологія) Спеціалізована структура (наприклад, м’яз або щупальце), що забезпечує відведення, відтягування частини організму чи стороннього об’єкта.
1. (анатомія) М’яз, що виконує функцію приведення кінцівки або її частини до серединної лінії тіла (наприклад, адуктори стегна).
2. (техніка) Пристрій або механізм, призначений для переміщення, подачі чи введення чогось у певну зону або положення.
1. У буддизмі — титул духовного вчителя, що досяг високого ступеня просвітлення та має право наставляти інших на шлях дгарми; вважається перевтіленням або носієм благословення попередніх великих учителів.
2. У тибетській культурі — почесний епітет або частина імені видатних лам, вчених-філософів або майстрів медитативних практик, що підкреслює їхній авторитет і духовні досягнення.
1. Уживається як неформальне, жартівливе прощання, що походить від англійського “adieu” (фр. “до побачення”, “прощавай”).
2. У студентському жаргоні радянських часів — позначення додаткової сесії для ліквідації академічної заборгованості (від скорочення “АД” — “академічна відсталість” або “ад’юнкт”, тобто асистент, який часто приймав такі перездачі).
1. У медицині та фармакології: допоміжна речовина, яку додають до лікарського засобу або вакцини для посилення його дії, покращення фармакокінетики або стабільності, а також для посилення імунної відповіді організму (у випадку вакцин).
2. У сільському господарстві та хімії: допоміжна речовина (наприклад, прилипач, емульгатор, розчинник), яку додають до пестицидів, добрив або інших хімікатів для покращення їх технологічних властивостей та ефективності застосування.
1. (у медицині, фармакології) Такий, що посилює або змінює імунну відповідь організму на введення антигена; допоміжний, що сприяє дії основного компонента (наприклад, про ад’ювантну терапію, ад’ювантну вакцину).
2. (у сільському господарстві, агрохімії) Допоміжний, що покращує властивості основної речовини (наприклад, про ад’ювантні речовини в пестицидах, що підвищують їхню прилипальність або розтікання).
1. У наукових установах та вищих навчальних закладах: науковий співробітник або викладач, який готується до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня; молодший науковий співробітник, асистент.
2. У деяких європейських країнах, а також історично: помічник професора, доцента чи іншого викладача в університеті; особа, що займає одну з нижчих викладацьких посад.
3. У церковному (католицькому) вжитку: молодший священик, який допомагає старшому при богослужінні; вікарій.