1. Пов’язаний з будовою (анатомією) та життєдіяльністю (фізіологією) організму або його частин, що стосується їх спільного вивчення.
2. Характерний для анатомічних ознак та фізіологічних процесів, що розглядаються в єдності.
-
анатомуватися
1. Піддаватися анатомуванню, розтину з метою вивчення будови тіла.
2. Розбиратися, аналізуватися детально, до найменших складових частин (переносне значення).
-
анатоноз
Анатоноз — у давньогрецькій міфології: один з чотирьох коней, що впрягалися в колісницю бога Геліоса (бога Сонця); його ім’я перекладається як «той, що піднімається» або «східний».
-
анатропний
1. (у філософії, соціології) Такий, що протиставляється людському, людському роду; нелюдський, позбавлений людських якостей або ворожий людині.
2. (у природничих науках) Пов’язаний із факторами або середовищем, що не залежать від діяльності людини; природний, що існує поза впливом людської цивілізації.
-
анафемствуватися
1. (рідк.) Піддаватися анафемі, прокляттю; бути відлученим від церкви.
2. (перен., заст.) Зазнавати різкого осуду, відкидання; ставати предметом засудження або цькування.
-
анафілактоген
Анафілактоген — речовина, яка при введенні в організм може викликати розвиток анафілаксії (тяжкої алергічної реакції негайного типу).
-
анафілактоїдний
1. (у медицині) такий, що за симптомами нагадує анафілаксію (алергічну реакцію негайного типу), але відрізняється від неї механізмом виникнення, оскільки не пов’язаний із імунологічною сенсибілізацією та участю імуноглобулінів класу E (IgE).
2. (у фармакології) стосовний або властивий побічній реакції на лікарський засіб, яка клінічно імітує анафілаксію, але має інший патофізіологічний механізм (наприклад, пряму активацію клітин або вплив на медіатори запалення).
-
анафіт
1. (історичне) Священний камінь у вигляді конуса, що вважався втіленням бога Сонця у стародавніх греків, зокрема в Дельфах.
2. (архітектурне) Вертикальна кам’яна плита, часто прикрашена різьбленням, яка встановлювалася на фронтоні давньогрецького храму або на вершині могильного кургану (наприклад, у скіфів).
-
анафія
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
2. (рідко, застаріле) Варіант написання слова “анафема” у значенні церковного прокляття, відлучення від церкви або радикального осуду й відторгнення когось, чогось від спільноти.
-
аналгія
Аналгія — медичний препарат, що має знеболювальну дію; засіб для полегшення або усунення болю.