Алкалітерапія — метод лікування, заснований на вживанні лужних (алкалічних) речовин або продуктів з метою зниження кислотності організму та покращення загального стану здоров’я.

Алкалоз — порушення кислотно-лужної рівноваги в організмі, що характеризується надмірним накопиченням лужних речовин або втратою кислот, що призводить до зростання pH крові та тканинної рідини.

Алкалоз — стан, протилежний ацидозу, який може бути метаболічним (спричинений порушенням обміну речовин) або респіраторним (дихальним), викликаним надмірним виведенням вуглекислого газу через прискорене дихання.

Алкансульфокислота — органічна сполука, що є похідною алкану (насиченого вуглеводню), в молекулі якого один або кілька атомів водню заміщені на сульфогрупу (-SO₃H). Ці кислоти є сильними органічними кислотами, подібними за силою до мінеральних кислот, та широко використовуються в промисловості як поверхнево-активні речовини, емульгатори, каталізатори та сировина для синтезу.

Алкарсин — власна назва села в Україні, що входить до складу Білозерської селищної громади Херсонського району Херсонської області.

Алкатой — власна назва, що позначає хімічну сполуку, яка є похідним продуктом переробки нафти або вугілля та використовується як промисловий розчинник, паливо або сировина для подальших хімічних перетворень. Термін характерний для технічної та хімічної термінології.

Алкатой — власна назва, що може позначати конкретну торгову марку або бренд технічної рідини (розчинника, палива) на основі вуглеводнів.

Алкатрієн — у давньогрецькій міфології: син Посейдона та Астіді, цар міста Тірінфа, відомий своєю великою силою та жорстокістю; загинув від руки Геракла.

1. Розмовне, зневажливе позначення людини, яка страждає на алкоголізм, постійно вживає спиртні напої та перебуває у стані алкогольного сп’яніння; пияк, горілчаник.

2. Переносно, жартівливо або несхвально про того, хто відчуває надмірну пристрасть до чогось, має незвичайно сильну потяг (наприклад, “алкаш до роботи”, “кавовий алкаш”).