Словник Української
1. (у генетиці) стосовний до алеля, що стосується алелів — різних форм одного й того самого гена, які розташовані в однакових ділянках гомологічних хромосом і визначають варіанти розвитку однієї й тієї самої ознаки.
2. (у біохімії) стосовний до алелів, що стосується алелів — різних форм білка, обумовлених алельними варіантами одного гена.
1. (в ісламі) вчений, богослов, релігійний діяч, який має ґрунтовні знання в галузі ісламських наук, права та теології.
2. (історичне) у деяких тюркомовних народів, зокрема в Криму — освічена, вчена людина; часто вживалося як почесний епітет або складова частина імені.
1. Пов’язаний з отруєнням організму через споживання неякісної, зараженої токсинами або отруйної їжі (харчових продуктів).
2. Що стосується захворювань, які виникають внаслідок потрапляння токсинів до організму через шлунково-кишковий тракт (наприклад, аліментарно-токсична алейкія).
Алімівна — жіноча форма від імені Алім, що використовується як по батькові (наприклад, Марія Алімівна).
Алімович — українське прізвище, що походить від мусульманського чоловічого імені Алім (від араб. عَلِيم — «той, що знає, обізнаний») з додаванням патронімічного суфікса -ович, що вказує на походження («син Аліма»).
Алімфія — у давньогрецькій міфології: одна з німф, дочка Посейдона та Геї, яка разом із сестрами (Ефірою та Бероєю) виховувала богиню Геру на острові Евбея.
1. Жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Alina), що вживається в українській антропонімічній системі.
2. (у спеціальній літературі) Скорочене позначення амінокислоти аланіну в біохімії.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
2. (геологія) Рідкісний мінерал, водний фосфат алюмінію та міді з групи варисциту, який зустрічається у вигляді дрібних кристалів або щільних агрегатів блакитного, зеленувато-блакитного кольору.
1. Жіноче особове ім’я, що походить від старофранцузького варіанту імені Адель (Adelais) або від германського імені Adalheid (Адельгейда), що означає “благородна”, “шляхетного роду”. Поширене в англомовних та інших країнах.
2. Назва головної героїні казок Льюїса Керролла “Аліса в Країні Чудес” (1865) та “Аліса в Задзеркаллі” (1871), яка стала одним з найвідоміших літературних образів у світовій культурі.
3. (у переносному значенні) Символ дитячої допитливості, невинності та подорожі у фантастичний, абсурдний світ; персонаж, що асоціюється з ситуацією потрапляння в дивовижну чи хаотичну реальність.
1. Жіноче особове ім’я, що походить від старофранцузького Adelais, яке має давньонімецьке коріння і означає “благородна”, “шляхетного роду”.
2. Літературний персонаж, головна героїня казок Льюїса Керролла “Аліса в Країні Чудес” (1865) та “Аліса в Задзеркаллі” (1871), дівчинка, яка потрапляє до фантастичних світів.
3. У переносному значенні — символ дитячої допитливості, невинності та подорожі у світ фантазії, часто використовується в культурі та мистецтві для позначення персонажа, що опиняється в абсурдному чи вигаданому середовищі.