Словник Української
андропетальний (від грец. ἀνήρ, род. відм. ἀνδρός — «чоловік» і лат. petalum — «пелюстка») — ботанічний термін, що описує частину квітки (найчастіше пелюстки або віночок), яка прикріплена до тичинок або розташована поблизу них, тобто спрямована до центру квітки, де містяться андроцей (тичинки) і гінецей (маточка).
андропетальний — властивий або стосовний до пелюсток, що розташовані з боку тичинок у квітці, на відміну від гінепетальних пелюсток, що розташовані з боку маточки.
Андросома — у генетиці: статева хромосома, яка визначає розвиток організму за чоловічим типом; у багатьох видів, зокрема у ссавців, представлена парою XY-хромосом у самців.
андроспермій — чоловіча статева клітина (сперматозоїд) у рослин, що утворюється в антеридіях; чоловічий гаметофіт у папоротеподібних та голонасінних.
Медичний метод візуалізації, рентгенографічне дослідження аневризми (місцевого розширення) кровоносної судини після введення в неї контрастної речовини, що дозволяє точно визначити її розміри, форму та місце розташування.
Аневризмотомія — хірургічна операція, що полягає у розтині (розрізі) стінки аневризми для видалення тромбічних мас із її порожнини, що зазвичай є етапом реконструктивної операції на судині.
1. (історія, література) Уельський поет VI століття, автор поеми “Y Gododdin” — одного з найдавніших збережених творів валлійської поезії, що прославляє подвиг воїнів королівства Гододдін.
2. (література) Поетичний псевдонім валлійського поета та антиквара Джона Джонса (1810-1866), відомого своїми перекладами та дослідженнями валлійської літератури.
1. Який стосується анексії, тобто насильницького приєднання, захоплення однією державою території іншої держави або її частини; властивий анексії.
2. Який є результатом або наслідком анексії; такий, що відбувся, створений або існує внаслідок насильницького приєднання території.
1. Політична ідеологія або практика, що ґрунтується на прагненні до анексії — насильницького приєднання, захоплення території іншої держави чи народу, частіше за все з порушенням міжнародного права та принципів суверенітету.
2. Сукупність ідей, політичних доктрин або дій, спрямованих на обґрунтування та здійснення територіальних захоплень з метою розширення власної держави.
1. Такий, що був приєднаний (анексований) однією державою до іншої в односторонньому порядку, здебільшого силовим шляхом, без законної згоди міжнародної спільноти або населення приєднаної території.
2. Про територію: така, що втратила свій попередній політико-правовий статус внаслідок акту анексії та перебуває під контролем держави-агресора.
1. Дія за значенням дієслова “анексувати”; приєднання, захоплення однією державою території іншої держави або її частини, що супроводжується встановленням свого суверенітету, як правило, одностороннім актом та з використанням сили.
2. У розширеному значенні — насильницьке, одностороннє привласнення, захоплення чогось (наприклад, прав, повноважень, майна).