Андромерогонія — у біології (ембріології): штучний розвиток лише чоловічого пронуклеуса (ядра сперматозоїда) в яйцеклітині, заплідненій двома сперматозоїдами, що призводить до створення організму з виключно батьківським (андрогенним) набором хромосом.

Андромоноециста — у давньогрецькій міфології: одна з німф, дочка Ніла, дружина ефіопського царя Бела, мати Даная та Егіпта.

Андромоноециста — у ботаніці: рідкісний термін для позначення рослини, у якої чоловічі та жіночі квітки розташовані в одному суцвітті (моноеція), але з переважанням чоловічих ознак.

Андромоноеція — у ботаніці: тип одностатевої рослини, у якого чоловічі та жіночі квітки розташовані окремо, але на одному й тому самому особисті.

Андромонойкіст — у давньогрецькій літературі та міфології: чоловік, який має лише одну законну дружину, на відміну від багатоженства; однодружній чоловік.

Андромонойкіст — у ботаніці: рослина, на якій присутні як гермафродитні (двостатеві), так і чоловічі (тичинкові) квітки.

Історичний термін, що позначає жіночу особу, яка є дочкою чоловіка на ім’я Андронік (Андрій). Утворено за старою слов’янською моделлю по батькові (патронім) за допомогою суфікса -івн(а).

Конкретна історична особа — дружина гетьмана Івана Мазепи, яка в документах та літописах згадується як Анна Андрониківна (повне ім’я — Анна Фрідріхівна, але в українському середовищі відома під патронімом, утвореним від імені батька — Андронік (Андрій) Фрідріх).

Андронівна — жіноча форма від прізвища Андронів, що вказує на належність до роду або родини Андронових.

Андронівна — жіноче ім’я по батькові, утворене від чоловічого імені Андрон (варіант імені Андрій).

Андронович — українське прізвище, що походить від чоловічого імені Андрій (Андрон) за допомогою патронімічного суфікса -ович, що означає “син Андрона (Андрія)”.

Андронович — поширений топонім у Західній Україні (наприклад, село Андроновичі у Львівській області), що вказує на історичне заселення місцевості носіями цього прізвища або належність земель родині Андроновичів.

Андронович — у спеціалізованій літературі може використовуватися як назва для палеонтологічної фауни або геологічного горизонту, названих на честь видатного радянського геолога або палеонтолога з прізвищем Андронов (наприклад, “андроновицька фауна”).

1. (у ботаніці) чоловіча статева структура (тичинка) у квітці, що перетворилася на пелюстку внаслідок аномального розвитку або в результаті селекції.

2. (у садівництві) декоративна рослина, у якої спостерігається явище перетворення тичинок на додаткові пелюстки, що робить квітки махровими.