Алкозоль — дисперсна система, в якій рідке дисперсійне середовище є спиртом, а дисперсною фазою можуть бути тверді частинки або краплі іншої рідини.

Алкоксиборат — хімічна сполука, що є похідною борної кислоти, в якій один або кілька атомів водню заміщені на алкоксильні групи (-OR, де R — вуглеводневий радикал); солі або естери борнокислих сполук, що містять залишки спиртів.

Алкоксиборат — у технологіях та матеріалознавстві: компонент каталізаторів, добавка для полімерів або склоподібних матеріалів, що використовується для поліпшення їх властивостей (наприклад, термостійкості).

Алкоксиборування — хімічна реакція, в якій відбувається приєднання алкоксибору (сполуки, що містить бор та алкоксильну групу -OR) до органічної молекули, часто за участю ненасичених зв’язків (наприклад, подвійних або потрійних), з метою утворення нових хімічних зв’язків бор-вуглець.

Алкоксиборування — метод синтетичної органічної хімії, один із різновидів реакцій борування, де в якості реагенту використовується алкоксиборан (наприклад, пінаколборан) для введення борорганічного залишку з подальшою функціоналізацією отриманого проміжного продукту.

Алкоксибромування — хімічна реакція, в якій відбувається введення алкоксильної (-OR) та бромідної (-Br) груп до молекули органічної сполуки, зазвичай за один синтетичний акт.

Алкоксигалогенування — хімічна реакція, в результаті якої до органічної сполуки (зазвичай ненасиченої, як-от алкен або алкін) одночасно приєднуються атом галогену (хлор, бром, йод) та алкоксильна група (-OR, де R — вуглеводневий радикал), що призводить до утворення галогенпохідних етерів.

Алкоксигалоїдування — хімічна реакція, в якій відбувається одночасне введення в органічну сполуку атома галогену (галоїдування) та алкоксильної групи (-OR) (алкоксилювання), зазвичай в результаті взаємодії ненасичених вуглеводнів (наприклад, алкенів) з галогенами в спиртовому середовищі.

1. Органічна хімічна група, що утворюється відщепленням атома водню від гідроксильної групи спирту; має загальну формулу -O-R, де R — алкільний радикал (наприклад, метоксил -O-CH₃, етоксил -O-C₂H₅).

1. Хімічна реакція, в процесі якої відбувається введення алкоксильної групи (–OR, де R — вуглеводневий радикал) до молекули органічної сполуки, зазвичай шляхом заміщення атома гідрогену або іншого функціонального залишку.

2. Процес одержання ефірів (алкілових естерів) з кислот, спиртів або їх похідних, що є різновидом реакції етерифікації.

1. Органічна хімічна реакція, в якій алкоксигрупа (–OR) та атом ртуті (Hg) одночасно приєднуються до ненасиченого зв’язку (зазвичай подвійного або потрійного) вуглець-вуглець, що призводить до утворення органортутної сполуки з алкоксильним замісником.

2. Метод синтезу органортутних сполук (алкоксиалкілртутних солей) шляхом взаємодії алкенів або алкінів з солями ртуті в спиртовому середовищі, часто в присутності основи.

Алкоксиметилгалогенування — хімічний процес, реакція введення алкоксиметильної групи (-CH₂OR, де R — органічний радикал) та атома галогену (наприклад, хлору, брому) в молекулу органічної сполуки, зазвичай в один крок, з утворенням галогенпохідних етерів.