Словник Української
1. Власна назва лінії косметичних засобів для догляду за шкірою, що містить у своєму складі комбінацію амінокислот та гіалуронової кислоти, призначених для інтенсивного зволоження, відновлення та захисту шкірного покриву.
2. (У загальному значенні) Складний біоактивний комплекс на основі амінокислот та води (або гіалуронової кислоти), що використовується в косметології як потужний зволожувальний та регенеруючий компонент.
1. Який містить у своєму складі хімічний елемент азот (N).
2. (У хімії та біохімії) Про органічні сполуки, речовини або добрива, що містять у своїй молекулі один або декілька атомів азоту.
1. Який стосується сполук азоту та водню, їхнього утворення або властивостей.
2. Який містить у собі азот та водень як основні компоненти (наприклад, про азотоводневу суміш).
Азотоген — хімічний елемент, атомний номер 7, легкий безбарвний газ без запаху, що становить основну частину повітря (майже 78% за об’ємом) і є життєво важливим компонентом білків та нуклеїнових кислот у всіх живих організмах; нітроген, N.
Азотоген (застаріле) — те саме, що азотобактер: рід бактерій, здатних фіксувати атмосферний азот і перетворювати його на сполуки, доступні для рослин.
Азотодобування — процес видобутку азоту з природних джерел (наприклад, з повітря) або його отримання з азотовмісних сполук для подальшого промислового використання.
1. Прикметник, що стосується видобутку азоту або технологій, пов’язаних з його промисловим отриманням із природних джерел (наприклад, із повітря).
2. Прикметник, що стосується підприємств, галузей або обладнання, призначених для промислового видобутку азоту.
Азотол — власна назва торгової марки (бренду) лікарського препарату, що містить як діючу речовину аміносаліцилову кислоту (ПАСК), яка застосовувалася для лікування туберкульозу.
Азотол — у технічній термінології: застаріла назва одного з продуктів переробки нафти або кам’яновугільної смоли, різновиду фенолу (крезолу), що використовувався як розчинник або сировина.
Азотолуол — органічна сполука, продукт нітрування толуолу, що є похідним бензолу з однією нітрогрупою (-NO₂) та однією метильною групою (-CH₃) у бензеновому кільці; сировина для синтезу барвників, вибухових речовин та інших хімічних продуктів.
Азотолуол — загальна назва для трьох ізомерних мононітротолуолів (орто-, мета- та пара-нітротолуолів), які відрізняються положенням нітрогрупи відносно метильної групи в молекулі.
Азотометр — прилад для визначення вмісту азоту в органічних сполуках за методом Дюма (об’ємним аналізом газів, що утворюються при спалюванні речовини).
Азотометрія — метод кількісного аналізу, що полягає у визначенні вмісту азоту або азотовмісних сполук (наприклад, білків) у речовині, зазвичай шляхом переведення азоту в молекулярну форму (N₂) та вимірювання його об’єму.
Азотометрія — розділ аналітичної хімії, що вивчає методи визначення азоту в різних органічних та неорганічних сполуках.