1. Стосується до ламутів — старої назви евенів, тунгусомовного народу, що мешкає на північному сході Сибіру.
2. Належний ламутам, властивий ламутам, створений ними.
3. Стосується до мови ламутів (евенської мови).
-
ламучий
1. Який ламає, здатний ламати щось; той, що руйнує, розбиває.
2. (У техніці) Про напругу, зусилля тощо: такий, що перевищує межу міцності матеріалу та призводить до його руйнування.
-
лан
1. Великий ділянка ріллі, цілина або оброблена земельна площа, яка зазвичай має видовжену прямокутну форму та є одиницею земельного виміру в історичній системі (зазвичай близько 18-25 гектарів).
2. Застаріла одиниця вимірювання площі землі, що використовувалася в Україні до введення метричної системи; величина лана могла коливатися залежно від регіону та якості ґрунту.
3. У переносному значенні — великий, просторий відкритий простір, рівнина, поле (наприклад, “широкий лан”).
-
ланвірн
Ланвірн — власна назва селища міського типу в Австралії, штат Новий Південний Уельс, розташованого на однойменному півострові.
Ланвірн — власна назва півострова в Австралії, штат Новий Південний Уельс, що вдається в Тасманове море.
Ланвірн — власна назва вулиці в низці міст (наприклад, у Лондоні, Кардіффі), що походить від географічної назви Уельсу або історичної області.
-
ланвірнський
1. Стосовний до Ланвірна (населений пункт у Франції, Великій Британії або США), що походить із нього або має до нього відношення.
2. Стосовний до Ланвірнського університету (University of Lanvirn) — вигаданого навчального закладу з творів англійського письменника Террі Пратчетта.
-
лампадарій
Лампадарій — у православних та греко-католицьких церквах: церковнослужитель, який має особливе послушання запалювати, гасити та носити лампади, світильники під час богослужіння, а також доглядати за ними.
Лампадарій — у Візантійській імперії: почесна придворна посада, носій якої мав право носити перед імператором лампаду або світильник під час урочистих церемоній.
-
лампадка
1. Невелика олійна лампа, яку запалюють перед іконою в християнських храмах або вдома з релігійною метою.
2. Розм. Маленька, слабка електрична лампочка або світильник.
-
лампадний
1. Стосується лампади, призначений для неї або властивий їй.
2. Який горить, світиться тьмяно, неяскраво, немов у лампаді (про вогонь, світло).
-
лампадофор
Лампадофор — у православній та греко-католицькій традиціях: особливий свічник для лампади, який використовується під час хресних ходів або для внесення світла в алтар; зазвичай має вигляд довгої дерев’яної або металевої жердини з підставкою для лампади зверху.
Лампадофор — у давньогрецькій архітектурі: кам’яна колона або стовп, призначений для встановлення олійної лампи або смолоскипа, часто використовувався в громадських місцях або гробницях.
-
лампадочка
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “лампада”: невелика лампада, маленька олійна лампадка, яку зазвичай вживають у релігійних обрядах або вішають перед іконою.
2. Рідкісне, переносне значення: про щось, що слабо світиться або тліє, нагадуючи маленький вогник лампади.