• лампочка

    Електричний прилад для освітлення, що складається з герметичної скляної колби з розжарювальною ниткою всередині, яка світиться під час проходження через неї електричного струму.

    Розмовна назва електричної лампи розжарювання, особливо невеликої потужності або тієї, що ввинчується в патрон.

    Переносно: про щось, що нагадує за формою та розміром електричну лампочку (наприклад, лампочка термоса).

    У розмовній мові: ідея, раптова думка, натхнення (зазвичай у виразі “лампочка запала”).

  • лампрофіліт

    Лампрофіліт — рідкісний мінерал класу силікатів, що належить до групи лужних амфіболів, зазвичай темного кольору (чорного, темно-зеленого, бурого), зустрічається в лужних гірських породах.

  • лампрофір

    1. Вулканічна гірська порода з групи лужних порід, що характеризується порфіровою структурою, високим вмістом калію та натрію, і зазвичай складається з польових шпатів, фельдшпатоїдів та темнокольорових мінералів (наприклад, біотиту, піроксену).

    2. Рідкісна магматична гірська порода, різновид лужного порфіру, яка може містити рідкісні мінерали та часто асоціюється з родовищами корисних копалин.

  • лампсум

    Лампсум — власна назва роду викопних морських черевоногих молюсків родини Lampsidae, що існували в пермському періоді.

  • лампсум-роялті

    Лампсум-роялті — власна назва різновиду акваріумної риби Betta splendens (бійцівської рибки або сіамського півника), селекційна форма, що характеризується яскраво-червоним забарвленням тіла та плавців, часто з металевим або оксамитовим відтінком.

    Лампсум-роялті — зареєстрована торгова марка або комерційна назва, що використовується розплідниками та продавцями для позначення особливо яскравих та пишноплавцевих представників виду Betta splendens певної селекційної лінії.

  • ламптер

    Ламптер — власна назва, що позначає персонажа з серії відеоігор “The Legend of Zelda”, привидоподібну істоту, яка живе у лісах та стежить за мандрівниками, часто намагаючись збити їх зі шляху або налякати.

  • ламус

    1. У давньоримській міфології — бог-покровитель вулиць та перехресть, син Меркурія та Ларі, що охороняв подорожніх та мандрівників.

    2. У переносному значенні (заст., книжн.) — той, хто постійно мандрує, перебуває в дорозі; мандрівник, блукач.

  • ламут

    1. Застаріла назва евенів — тунгусо-маньчжурського народу, корінного населення Східного Сибіру в Росії.

    2. Рідкісне позначення представника цього народу.

  • ламути

    1. Етнічна група, що належить до австронезійських народів, корінне населення острова Тайвань; також самоназва цих людей.

    2. Мова цієї етнічної групи, що належить до тайванської гілки австронезійських мов.

  • ламутка

    1. Рідкісна назва для жіночої особи, що походить від чоловічого імені або прізвища “Ламут” (варіант етнічної назви “еве́н”).

    2. Заст. діал. Жінка або дівчина з народності ламутів (сучасна назва — евени), тундрових кочових оленярів Східного Сибіру.