Словник Української
Властивість матеріалу, предмета або речовини, що характеризується здатністю легко розламуватися, розбиватися на частини під впливом механічного навантаження (удару, згину, стиску); крихкість.
Переносно — нестійкість, непоміцність, недовговічність (наприклад, про здоров’я, життя, почуття чи соціальні зв’язки).
1. Такий, що легко ламається; крихкий, ламкий.
2. (переносне значення) Ненадійний, нестійкий, слабкий (про характер, волю тощо).
1. (в кельтській та давньоанглійській традиції) свято початку жнив, що відзначалося 1 серпня; також — перший день серпня за старим стилем.
2. (у західному християнстві) свято на честь святого апостола Петра в кайданах, що відзначається 1 серпня.
1. (від англ. lamp — лампа) У сучасному інтернет-спілкуванні — атмосферний, затишний, спокійний, часто ретро-стильний контент (зображення, відео, музика) або настрій, що викликає почуття ностальгії, тепла та внутрішнього задоволення.
2. (жарг., від англ. lamp) У комп’ютерних іграх, зокрема у серії Dota 2 — популярна скорочена назва предмета «Eul’s Scepter of Divinity» (Жезл Єула), який надає герою здатність викликати смерч навколо себе або ворога.
1. Штучне джерело світла, пристрій для освітлення, в якому електрична енергія, енергія горіння або інша енергія перетворюється на світлову.
2. Скляна посудина (циліндричної, грушоподібної тощо форми) для електричної лампи розжарювання, люмінесцентної лампи або для горючих рідин (наприклад, гасу) у світильниках.
3. Медичний прилад для світлолікування або діагностики, що випромінює певний спектр світла (наприклад, кварцова лампа, лампа Вуда).
4. У техніці — електронна лампа (радіолампа), вакуумний або газорозрядний прилад для генерування, посилення або перетворення електричних сигналів.
1. Невелика олійна лампа, яку запалюють перед іконою в християнському богослужінні як символ віри та молитви.
2. Світильник, часто з однією або кількома гніздами для свічок, що використовується в церкві або вдома для релігійних цілей.
3. У переносному значенні — символ духовного світла, віри, надії або пам’яті.
1. (техн.) Створений на основі комбінації електронних ламп (вакуумних ламп) та напівпровідникових приладів (транзисторів, діодів тощо); такий, що поєднує елементи лампової та напівпровідникової техніки.
2. (про пристрій, апаратуру) Який функціонує завдяки такій комбінованій схемі або має гібридну конструкцію з лампових і напівпровідникових компонентів.
1. Рід комах родини жуків-світляків (Lampyris), представники яких мають органи світіння на черевці.
2. Рід рослин родини орхідних (Phalaenopsis), який має популярність у кімнатному квітникарстві; часто вживається як синонім для фаленопсиса.
Лампоноша — власна назва, історичний термін для позначення особи, яка в кінці XIX — на початку XX століття мала посаду чи обов’язок освітлювати вулиці, гасити та запалювати газові (а пізніше й електричні) ліхтарі у містах.
Лампоноша — переносно: людина, чия діяльність або ідеї символічно розвіюють темряву невігластва, несуть просвітницьке, культурне чи духовне світло; просвітитель.
1. Спеціальний кронштейн або пристрій для кріплення світильника (лампочки) до стіни, стелі чи іншої поверхні.
2. Елемент конструкції світильника, що утримує лампу (лампочку) та забезпечує її електроз’єднання.