Словник Української
1. (ветеринарія) Запальне захворювання копита свійських тварин (переважно коней), що характеризується порушенням кровообігу та харчування тканин, що з’єднують кістку копита з роговою капсулою, і може призводити до її деформації.
2. (ботаніка) Тонка пластинка, що є частиною листка папоротей та деяких інших рослин; синонімічне поняття до «листова пластинка».
Покритий тонкою прозорою плівкою для захисту від механічних пошкоджень, вологи та вицвітання (про папір, документи, фотографії тощо).
Виготовлений шляхом сполучення (пресуванням, склеюванням) кількох шарів матеріалу, зокрема паперу, картону, деревини, пластику, для надання міцності, товщини або декоративних властивостей.
Про деревину: що має вигляд тонких прошарків (шпону), щільно з’єднаних між собою.
Ламінографія — власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску книжкової продукції, зокрема художньої літератури, наукових та навчальних видань.
Ламінографія — технологічний процес в поліграфії, що полягає в покритті паперової поверхні (наприклад, обкладинки чи сторінки) тонкою прозорою або матовою плівкою (ламінацією) для захисту від механічних пошкоджень та вологи, а також для надання естетичного вигляду.
Ламінозіоптоз — інвазійне захворювання птахів, збудником якого є кліщ Laminosioptes cysticola, що паразитує в підшкірній клітковині, легенях та інших внутрішніх органах, утворюючи мікроскопічні вапняні вузлики.
Хірургічна операція, що полягає в розтині (розрізі) кісткової пластинки дуги хребця (lamina arcus vertebrae) для доступу до спинномозкового каналу.
1. Технологічний процес покриття паперу, картону, пластика або іншого матеріалу тонкою прозорою плівкою (ламінатом) для захисту від вологи, механічних пошкоджень, вицвітання та для надання глянцевого або матового ефекту.
2. У поліграфії та пакувальному виробництві — спосіб обробки поверхні друкованої продукції (наприклад, обкладинок, меню, рекламних буклетів) шляхом приклеювання полімерної плівки.
3. У будівництві та виробництві композитних матеріалів — процес створення багатошарової (шаруватої) структури шляхєм з’єднання різних за властивостями матеріалів (наприклад, деревини, пластику, металу) під тиском і при нагріванні.
1. Покривати поверхню паперу, картону, пластику тощо тонкою прозорою плівкою для захисту від механічних пошкоджень, вологи та для надання глянцевого вигляду.
2. Складати матеріал (наприклад, деревину, пластик) з двох або більше шарів, з’єднуючи їх між собою під тиском за допомогою клею або термічного способу для отримання міцного композитного матеріалу.
1. Покриватися захисною плівкою (ламінатом) шляхом пресування для надання міцності, гладкості, глянцю та захисту від зовнішніх впливів (про папір, документи, фотографії тощо).
2. Розшаровуватися, розділятися на окремі шари або пластини (спеціальне, переважно про матеріали).
1. У давньогрецькій міфології — жіночий демон, чудовисько з тілом змії та жіночою головою, що, за переказами, викрадає та пожирає дітей.
2. У зоології — рід змій родини вужевих, поширених у Південній Америці (наукова назва: Lamia або Hydrodynastes).
3. У поетичній мові — жінка-спокусниця або відьма; втілення небезпечної, губительної жіночої краси.
1. Такий, що легко ламається, крихкий, нестійкий.
2. Переносно: слабкий, ненадійний, невитривалий (про здоров’я, характер тощо).