Словник Української Мови
Фінансовий механізм обліку векселів без права регресу: форфейтер повністю бере на себе ризик несплати і не може пред’являти вимоги до попереднього власника документа.
Наперед зафіксована сума платежу без зазначення точної кількості товару.
В оподаткуванні — попередня оцінка доходу платника без повного обліку; застосовується переважно до фізичних осіб–підприємців та фермерських господарств.
Афоти́чний, -а, -е — який не отримує сонячного світла; позбавлений світлового випромінювання.
Афотичний горизонт – це глибинний пласт водного середовища (моря або прісної водойми), куди не досягать сонячні промені.
В Афотичній зоні мешкають живі істоти, здатні існувати без світлової енергії.
Це зона біосфери, позбавлена доступу сонячного світла.
Інсектицид вибіркової дії, спрямований проти представників надродини Aphidoidea; застосовується в сільському господарстві, садівництві та тепличному вирощуванні культур.
Афіша — це опубліковане в друкованому або рукописному вигляді повідомлення про майбутню культурну чи освітню подію (концерт, виставу, лекцію тощо), яке розміщують на всезагальному огляді.
Зменшувальна форма до слів «афіша» та «афіш».
Прикметник, що описує предмети, призначені для розміщення афіш або оголошень. У художньому тексті згадується, як коло таких тумб товпиться група засмаглих козаків, озброєних зброєю (Гончар. Таврія… 1957, 391).
Афішувати (док. і недок., перех.) — демонструвати щось публічно, виставляти напоказ із метою привернути широку увагу. У художньому творі зазначається: той, хто володіє якимось товаром, особливістю чи цінною річчю, негайно її виставляє напоказ, афішуючи навіть на вулицях. В іншому літературному прикладі персонаж зазначає, що не розголошувала та не робила загальновідомим факт свого вступу до певної політичної партії.
Афішуватися — це дієслово, що вживається в пасивному стані (означає бути афішованим) та належить до недоконаного виду. Воно походить від дієслова «афішувати».