Ареакосеканс — обернена тригонометрична функція до косеканса; для заданого числа x (де |x| ≥ 1) визначається як кут (у радіанах або градусах), косеканс якого дорівнює x. Позначається arccosec x, arccsc x або cosec⁻¹x.

Ареакосинус — обернена тригонометрична функція до косинуса; для заданого числа x (де -1 ≤ x ≤ 1) ареакосинус визначає кут y (в радіанах у діапазоні від 0 до π), косинус якого дорівнює x (cos y = x). Позначається як arccos x або cos⁻¹x.

Ареакотангенс — обернена гіперболічна функція до гіперболічного котангенса; для заданого числа x (де |x| > 1) це таке число y, що cth(y) = x, або, в іншому записі, y = arccth(x) = 0.5 * ln((x+1)/(x-1)).

1. (у психології, медицині) Властивість або стан організму, нервової системи, при якому відсутня або значно знижена здатність реагувати на зовнішні подразники; відсутність реактивності.

2. (у техніці, фізиці) Властивість матеріалу, системи або середовища не вступати в хімічні або фізичні реакції за певних умов; інертність, низька реакційна здатність.

Галузь лінгвістики, що вивчає розповсюдження мовних явищ (діалектів, слів, граматичних особливостей тощо) у просторі, їхні ареали та межі поширення; лінгвістична географія.

Ареасеканс — обернена гіперболічна функція до гіперболічного секанса; для числа x (де 0 < x ≤ 1) визначається як додатній розв'язок рівняння sech(y) = x, або, в аналітичному записі, y = arsech(x) = ln((1 + √(1 - x²)) / x).

Ареасинус — обернена гіперболічна функція до гіперболічного синуса (sh x), що позначається arsh x або arcsinh x. Для дійсного числа y визначається як таке число x, що sh x = y.

Ареатангенс — обернена тригонометрична функція до тангенса, що позначається arctg або tan⁻¹. Для числа x вона визначається як кут y (зазвичай у проміжку від -π/2 до π/2 радіан), тангенс якого дорівнює x: y = arctg(x), якщо tg(y) = x.

1. У математиці, зокрема в комплексному аналізі — функція, що вимірює площу (ареал) зображення певної області при відображенні, здійснюваному аналітичною функцією; похідна від площі відображеної області по відношенню до площі вихідної області.

2. У лінгвістиці — функція або роль, яку виконує певна мовна одиниця (наприклад, діалектизм, запозичення) в межах конкретного ареалу (території поширення).

1. У давньогрецькій міфології — бог війни, син Зевса та Гери, відповідник римського Марса; уособлення військової могутності та нестримної бойової люті.

2. Переносно — людина войовничого, агресивного характеру, завзятий борець або учасник жорстоких зіткнень.

3. Астрономічний термін — застаріла назва планети Марс.