Словник Української Мови
1. Складова біосфери, що включає людство як соціальну спільність разом із створеним ним штучним середовищем (техносферою, соціосферою), яка взаємодіє з природним середовищем як єдине ціле.
2. В екології та соціальних науках — цілісна система, що розглядає суспільство (антропосистему) та природне середовище (екосистему) у їхній нерозривній взаємодії та взаємозалежності.
1. Послідовник антропософії — філософсько-містичного вчення, заснованого Рудольфом Штайнером, яке прагне до пізнання духовного світу через розвиток прихованих здібностей людини.
2. Учень або дослідник, який вивчає антропософію та застосовує її принципи в різних сферах життя (педагогіці, медицині, сільському господарстві, мистецтві тощо).
1. Філософсько-релігійне вчення, засноване Рудольфом Штайнером на початку XX століття, що розглядає людину як мікрокосм, пов’язаний з духовними силами Всесвіту, і прагне до її інтелектуального, морального та мистецького розвитку через самопізнання та споглядання.
2. Науково-духовний напрям, що вивчає сутність людини та її зв’язок зі світом, поєднуючи методи природничих наук з розвитком ясновидіння для пізнання надчуттєвих явищ.
1. Стосовний до антропософії, пов’язаний із нею; властивий антропософії.
2. Заснований на принципах антропософії, створений за її ідеями (наприклад, про антропософську медицину, педагогіку або сільське господарство).
Антропотоксин — токсична речовина, що утворюється в організмі людини внаслідок порушення обміну речовин або в результаті життєдіяльності патогенних мікроорганізмів (наприклад, при деяких інфекційних захворюваннях) і може призводити до отруєння.
Антропотоксин — штучно синтезована хімічна сполука, що є токсичною для людини; антропогенний токсин.
Антропотопонім — власна назва географічного об’єкта (наприклад, населеного пункту, річки, гори), що утворилася від антропоніма, тобто прізвища, імені або прізвиська людини.
1. Людина, яка любить людей, відчуває до них прихильність, цікавиться людством і людською природою; протилежність — мізантроп.
2. (У біології) Організм (найчастіше комаха або рослина), що тяжіє до середовища, створеного людиною, або тісно пов’язаний з життям людини та її житлом.
1. (у біології, медицині) Такий, що стосується видів мікроорганізмів, паразитів або грибів, які пристосовані до життя в організмі людини або спеціалізуються на зараженні людини; зоофільний.
2. (у соціології, екології) Такий, що демонструє любов, прихильність або підтримку людства, людських цінностей та інтересів; спрямований на благо людини.
Антропофоб — людина, яка страждає на антропофобію, тобто патологічний, ірраціональний страх перед людьми або людським суспільством, що проявляється у прагненні до повної ізоляції та униканні будь-яких контактів.
Антропофоб — той, хто уникає спілкування з людьми, відчуває сильну тривогу або дискомфорт у соціальних ситуаціях, хоча це може бути не клінічним діагнозом, а рисою характеру чи світоглядною позицією.
1. Психічний розлад, що проявляється у патологічному, ірраціональному страху перед людьми або людським суспільством, бажанні уникати будь-яких контактів із ними.
2. У соціальному контексті — відчуженість від людей, неприязнь до людського спілкування, суспільства загалом.