Алфемен — у давньогрецькій міфології: син Андрогея, онук критського царя Міноса, один з учасників походу аргонавтів.
-
алфенол
Алфенол — власна назва торгової марки (бренду) побутової хімії, під якою виробляються засоби для догляду за меблями, зокрема полірувальні рідини та воски.
-
алфіївна
Алфіївна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Алфій.
-
алфій
Алфій — чоловіче ім’я давньогрецького походження (грец. Ἀλφειός), яке в українській мові вживається переважно як канонічне (хрещене) ім’я.
Алфій — у давньогрецькій міфології: річковий бог, володар однойменної річки на Пелопоннесі (Алфей), відомий своєю любов’ю до німфи Аретуси.
Алфій — християнський святий, мученик, один із числа сорока Севастійських мучеників, яких шанують у православ’ї та католицизмі (день пам’яті — 9/22 березня).
-
алфійович
1. В українській мові слово “Алфійович” є патронімічним прізвищем, утвореним від чоловічого імені Алфій, і означає “син Алфія”.
2. У релігійному контексті (православ’я, католицизм) — один з мучеників Алфійових, синів святого мученика Алфія, разом з братами Філадельфом та Кипріаном, які шануються в християнстві (день пам’яті — 10 травня за юліанським календарем).
-
алфоль
1. (геол.) Розсипне родовище корисних копалин (золота, платини, олова тощо), утворене внаслідок руйнування та перевідкладення гірських порід.
2. (власна назва, іст.) Назва одного з найбільших родовищ золота в Австралії, відкритого в 1893 році.
-
алфьоров
Алфьоров — російське прізвище, найвідомішим носієм якого є Жорес Іванович Алфьоров (1930–2019), радянський та російський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2000 року за розробку напівпровідникових гетероструктур та їх застосування в оптоелектроніці та високошвидкісній електроніці.
-
альб
1. (географія) Високогірний ландшафтний пояс у Альпах, розташований вище субальпійського, для якого характерні альпійські луки, скелі та вічні сніги.
2. (історичне) У Давньому Римі — біла тога, яку мали право носити лише певні посадові особи (наприклад, кандидати на магістратські посади).
-
альбарело
Альбаре́ло — високий керамічний посуд циліндричної форми з вузькою шийкою, що розширюється вгорі, призначений для зберігання ліків, спецій або сухих речовин; традиційно виготовлявся в Італії та Іспанії, часто прикрашався розписом.
Альбаре́ло — художньо оформлена аптечна банка з кераміки або фаянсу, що використовувалася в Європі з XV століття для аптекарських препаратів; є предметом колекціонування.
-
альбедний
1. (в астрономії, геофізиці) Пов’язаний з альбедо; такий, що характеризує відбивну здатність поверхні небесного тіла чи об’єкта.
2. (у метеорології) Стосуючийся відбиття сонячної радіації від земної поверхні або хмар.