• амідоловий

    1. Стосовний до амідолу (хімічної сполуки), пов’язаний з ним або отриманий з нього.

    2. У фотографії: що містить амідол як проявник, характерний для процесу проявлення за допомогою амідолу.

  • амідометилування

    Хімічна реакція, в процесі якої відбувається введення амідометильної групи (–CH₂–NH₂) або її похідних у молекулу органічної сполуки.

  • амідопіриновий

    1. Стосовний до амідопірину, що містить амідопірин або стосується його властивостей (наприклад, про лікарський засіб, хімічну сполуку).

  • амідостомоз

    Амідостомоз — рідкісний медичний термін, що позначає хірургічну операцію з’єднання (анастомоз) між шлунком (лат. *amidum* — крохмаль, тут у значенні, пов’язаному з травленням) та прямою кишкою, яка застосовувалася в минулому при важких пошкодженнях або непрохідності шлунково-кишкового тракту.

    Амідостомоз — застаріла назва для хірургічного штучного з’єднання шлунка з прямою кишкою, створеного з метою обходу непридатної для травлення ділянки кишечника та забезпечення живлення пацієнта.

  • амідофос

    Амідофос — фосфорорганічний інсектицид та акарицид контактної, кишкової та фумігантної дії, що використовувався для захисту сільськогосподарських культур від шкідників; хімічна назва — O,S-диметил-N-ацетил-амідофосфоротіоат.

  • амідувати

    1. (хім.) Піддавати речовину дії амоніаку або аміду металу з метою заміщення атомів гідроксильної групи (–OH) на амідогруппу (–NH₂), перетворюючи на амід.

    2. (біохім.) Утворювати амідний зв’язок, з’єднуючи карбоксильну групу однієї органічної молекули з аміногрупою іншої, наприклад, при синтезі пептидів або білків.

  • амідуватися

    1. (хім.) Утворювати аміди — похідні кислот, в яких гідроксильна група замінена на аміногрупу, шляхом хімічної реакції з амоніаком або амінами.

  • амік

    1. (Amicus curiae, лат. «друг суду») — юридичний термін, що позначає особу або організацію, яка не є стороною у судовому процесі, але надає суду експертну думку, довідкову інформацію або спеціальні знання з розглядуваного питання для допомоги у прийнятті обґрунтованого рішення.

    2. (Amik) — власна назва (ім’я) у деяких культурах, зокрема може вживатися як скорочене від англійського імені Емік (Amick) або як окреме ім’я.

  • амікошонство

    1. Неформальні, надто приязні стосунки між людьми, що виходять за межі службового етикету або суспільних норм, часто з відтінком нещирості та корисливості.

    2. (Перен.) Негідні, підлабузницькі методи здобуття чогось, кар’єрного просування або вирішення справ через особисті, неслужбові зв’язки.

  • аміксис

    Аміксис — у біології: форма статевого розмноження у рослин, при якій відбувається злиття звичайних соматичних (нерепродуктивних) клітин, що не пройшли мейоз; рідкісне явище, протилежне амфіміксису.

    Аміксис — у медицині та фармакології: міжнародна непатентована назва (МНН) лікарського засобу протигрипозної дії, що містить умифеновір.