1. У психології та психіатрії — стан, при якому людина одночасно відчуває дві протилежні емоції (наприклад, любов і ненависть) щодо одного й того самого об’єкта, явища чи особи.

2. У хімії — речовина, яка може проявляти як кислотні, так і основні властивості залежно від умов середовища.

1. (біол.) Здатність деяких організмів жити як у водному, так і в наземному середовищі; пристосованість до життя у двох середовищах.

2. (мед.) Паразитарне захворювання, спричинене гельмінтами-акантоцефалами роду Amphibiophilus, що вражає риб, земноводних та інших тварин.

1. Біоценоз, що формується у перехідній зоні між водним і наземним середовищами (наприклад, у заплаві річки, на болоті), для якого характерне спільне існування організмів, пристосованих до водного та наземного способу життя.

1. Спеціальний жолоб (канал) для транспортування вантажів, сипучих матеріалів або пошти потоком стисненого повітря на промислових підприємствах, у великих офісних будівлях або банківських установах.

2. Пневматична трубопровідна система (пневмопошта) для швидкого переміщення капсул з документами, зразками, дрібними деталями тощо між відділеннями однієї організації за допомогою розрідженого або стисненого повітря.

Аерозйомка — метод дослідження та картографування земної поверхні, що здійснюється шляхом фотографування або сканування з повітряних апаратів (літаків, гелікоптерів, безпілотників тощо).

Аерозйомка — процес отримання знімків (аерофотознімків) місцевості з повітря для складання топографічних карт, моніторингу довкілля, у сільському господарстві, будівництві, археології та інших галузях.

Аерозйомка — технологія дистанційного зондування Землі, що включає комплекс робіт з планування польоту, безпосереднього виконання зйомки, обробки та дешифрування отриманих матеріалів.

1. Процес фотографування земної поверхні з повітря (з літака, гелікоптера, безпілотника тощо) за допомогою спеціальних аерофотоапаратів для складання карт, планів або дослідження територій.

2. Результат такого процесу — аерофотознімок або серія знімків, що використовуються в картографії, геодезії, сільському господарстві, археології, екології та інших галузях.

Фотографічне зображення земної поверхні, отримане за допомогою аерофотозйомки з літального апарата (літака, гелікоптера, безпілотника тощо).

Пристрій для штучного іонізування повітря, що генерує легкі негативні аероіони (переважно кисневі) з метою покращення мікроклімату приміщень, профілактики захворювань або лікування.

Процес утворення легких негативних або позитивних іонів у повітрі (аероіонів) внаслідок дії природних (космічне випромінювання, радіоактивність ґрунту, блискавка) або штучних (електричний розряд, радіоактивні ізотопи, термоелектронна емісія) джерел іонізації.

Технологічний процес штучного насичення повітря легкими іонами за допомогою спеціальних приладів — аероіонізаторів (люстр Чижевського тощо) з метою оздоровлення, профілактики захворювань або створення комфортного мікроклімату.