Властивість або здатність технічного пристрою (переважно вогнепальної зброї) здійснювати кілька пострілів без перезаряджання.

У фізиці елементарних частинок — властивість деяких частинок мати кілька можливих значень електричного заряду.

1. Біологічна властивість насіння або плодів, що містять більше одного зародка, здатних до розвитку в окремі рослини.

2. У медицині — рідкісний феномен багатоплідної вагітності, при якому в одній плодовій оболонці (амніоні) розвивається два або більше окремих зародків (моноамніотична багатоплідність).

Властивість або характеристика об’єкта (переважно громадської будівлі, культурного закладу тощо), що полягає в наявності кількох залів, призначених для різних цілей (наприклад, для проведення концертів, конференцій, вистав одночасно).

Архітектурно-планувальна особливість кінотеатру, концертного палацу, бібліотеки, музею або подібного закладу, який складається з декількох окремих зал для глядачів, відвідувачів або експозицій.

1. Здатність системи (комп’ютерної, когнітивної тощо) виконувати кілька різних завдань або процесів одночасно або шляхом швидкого перемикання між ними.

2. У психології та нейронауці — властивість людського мозку частково концентруватися на кількох видах інтелектуальної діяльності в один проміжок часу, часто зі зниженням ефективності виконання кожного окремого завдання.

Багатозабійність — властивість гірничої виробки (шахти, кар’єру) або системи розробки родовища, що характеризується наявністю одночасно діючих декількох вибоїв (забоїв), тобто фронту очисних робіт.

1. Властивість бути багатожильним; наявність у рослини, зокрема у злаків, кількох стебел (жил) з однієї кореневої системи.

2. У переносному значенні — здатність людини до різноманітної, плідної діяльності в одній або кількох галузях одночасно; багатогранність.

1. Ботанічна характеристика листкової пластини, яка має численні жилки, що розташовані паралельно або утворюють густу мережу.

2. У переносному значенні — надмірна складність, багатошаровість або розгалуженість структури, ідеї, сюжету тощо.

1. Форма шлюбу, при якій чоловік одночасно має кілька дружин; полігінія.

2. Історично — соціальний інститут або практика, що легалізує та регулює перебування чоловіка в шлюбі з двома або більше жінками одночасно.

Чоловік, який одночасно перебуває у шлюбі з двома або більше жінками; особа, що практикує багатоженство (полігінію).

Властивість або характеристика твору, автора чи митця, що охоплює, поєднує або використовує різноманітні художні, літературні, музичні чи інші жанри.

Явище в мистецтві, літературі чи культурі, за якого в межах одного твору, творчості одного автора чи цілого напряму співіснують елементи різних жанрів.