1. Стосовний до перевезення вантажів, пасажирів або пошти повітряним транспортом, пов’язаний із цим видом транспорту.
2. Призначений для забезпечення або обслуговування повітряних перевезень.
Словник Української Мови
1. Стосовний до перевезення вантажів, пасажирів або пошти повітряним транспортом, пов’язаний із цим видом транспорту.
2. Призначений для забезпечення або обслуговування повітряних перевезень.
Навчальний заклад середньої або вищої професійної освіти, що готує фахівців (пілотів, авіатехніків, диспетчерів тощо) для роботи в авіації.
Авіафахівець — фахівець у галузі авіації, людина, яка має спеціальні знання та досвід у сфері повітряного транспорту, літакобудування, експлуатації повітряних суден або авіаційної інфраструктури.
1. Пов’язаний з авіацією та космонавтикою як єдиною галуззю техніки, науки та промисловості, що об’єднує створення та використання літальних апаратів для польотів у повітрі та космічному просторі.
2. Призначений для діяльності, застосування або функціонування як в атмосфері, так і в космосі (про техніку, обладнання, системи).
1. Який стосується одночасно авіації та ракетної техніки, поєднує в собі елементи авіаційних та ракетних систем.
2. Призначений для застосування з літальних апаратів (літаків, гелікоптерів тощо) проти повітряних, наземних або морських цілей за допомогою керованих чи некерованих ракет.
3. Який відноситься до військових формувань, озброєння або засобів, що інтегрують авіаційні носії та ракетне озброєння в єдиний комплекс (наприклад, авіаційно-ракетні війська).
1. Пов’язаний з авіаційними видами спорту, що стосується спортивних змагань або тренувань з використанням літальних апаратів (наприклад, планерний, парашутний, літальний спорт).
2. Призначений для потреб авіаційного спорту, що поєднує авіаційну техніку та спортивну діяльність (про клуб, організацію, заклад, змагання).
1. Пов’язаний з технічним забезпеченням, обслуговуванням, ремонтом або експлуатацією літальних апаратів (літаків, вертольотів тощо), їхніх агрегатів, систем та обладнання.
2. Стосунний до технічних аспектів авіації як галузі, що включає конструкцію, виробництво, технічне обслуговування та регламентні роботи авіаційної техніки.
1. Військове формування авіації, яке є основною тактичною та адміністративно-господарською одиницею у складі повітряних сил; авіаційна частина.
2. Те саме, що авіаційна частина — організаційно-самостійна одиниця військової авіації, призначена для виконання бойових, навчальних або транспортних завдань.
Супкупність видів птахів, що мешкають на певній території (наприклад, в окремому регіоні, країні, на континенті або в певному біотопі).
Авіценіт — мінерал класу силікатів, рідкісний різновид циркону, що містить значну кількість гафнію; названий на честь середньовічного філософа та лікаря Авіценни (Ібн Сіни).