• анулен

    1. У хімії: циклічна органічна сполука, молекула якої містить замкнену систему сполучених подвійних зв’язків, що забезпечує їй особливу стабільність (ароматичність); найпростішим представником є бензол.

    2. У фізиці та хімії: клас макроскопічних або молекулярних структур, що мають форму кільця або тора.

  • анулус

    1. У ботаніці: кільцеподібна структура на ніжці гриба, що залишається від часткового покривала; також зустрічається назва “кільце”.

    2. У зоології: кільцеподібна структура, сегмент або ділянка тіла у деяких тварин (наприклад, у кільчастих черв’яків або членистоногих).

    3. У анатомії: кільцеподібна структура, м’яз або отвір у різних органах (наприклад, задній прохід також називають анусом, але термін “анулус” може позначати саме кільцеподібну м’язову структуру).

  • анульовний

    1. Який стосується анулювання, призначений для анулювання або скасування чогось.

    2. У філателії: спеціальний поштовий штемпель, який ставлять на поштові марки, щоб скасувати їх дію та уникнути повторного використання; касувальний.

  • анульовуваний

    1. Такий, що може бути анульований, скасований, визнаний недійсним або таким, що втратив чинність.

    2. (У фінансах, комерції) Такий, що може бути погашений, викуплений або погашений за певних умов (наприклад, про анульовувані акції).

  • анулювальний

    1. Який має властивість анулювати, скасовувати щось, позбавляти чинності або значення.

    2. (У філософії, зокрема в діалектиці Гегеля) Який містить у собі заперечення певного стану або якості з одночасним збереженням їх у новій, вищій формі; знімальний.

  • анулюючий

    1. Який має властивість анулювати, скасовувати щось, позбавляти чинності або юридичної сили.

    2. У фізиці (у словосполученні “анулюючі частинки”): такий, що описує пару частинок (наприклад, електрон і позитрон), які при зіткненні можуть перетворитися на інші частинки або випромінювання.

  • анулятор

    1. (в техніці) Пристрій або механізм, призначений для анулювання (знищення, скасування) чогось, наприклад, для знешкодження мін, руйнування документів тощо.

    2. (в математиці, фізиці) Оператор або об’єкт, дія якого на певний інший об’єкт дає нульовий результат (наприклад, оператор анулювання).

    3. (переносно) Той, хто анулює, скасовує щось, робить безсилим або марним.

  • ануляторний

    1. (у математиці, зокрема в теорії кілець та алгебрі) Пов’язаний з анулятором, що стосується анулятора; такий, що має властивості анулятора. Наприклад: ануляторний ідеал, ануляторний модуль.

    2. (у фізиці, зокрема в квантовій механіці) Стосовний до оператора або стану, що зводить певну величину до нуля; такий, що анулює. Наприклад: ануляторний оператор.

  • анунасика

    1. У шумеро-аккадській міфології — одна з низших категорій божеств, часто вважаються «земними» або «підземними» істотами, що протиставляються вищим «небесним» богам (ануннакам); іноді розглядаються як злі духи або демони.

    2. У сучасній популярній культурі (фентезі, комп’ютерних іграх) — вигадана істота, раса або персонаж, назва яких походить від міфологічних ануннаків, часто зі зміненою семантикою та характеристиками.

  • анупластика

    Анупластика — хірургічна операція з відновлення або реконструкції заднього проходу та нижньої частини прямої кишки, що проводиться при їх вадах, рубцевих звуженнях або інших аномаліях.