Арефіївна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Арефій (Арефа). Вказує на ім’я батька особи. Наприклад: Марія Арефіївна.
-
арефій
1. (історичне) Неписьменна або малограмотна людина в Україні XVI–XVIII століть, яка замість власного підпису ставила на документі особливий знак — «арефу» (у вигляді хреста, круга, трикутника тощо).
2. (переносне, розмовне) Нерозумна, обмежена, неосвічена людина; простак, недоумкуватий чоловік.
-
арефійович
1. Прізвище українського походження, утворене від імені Арефій (варіант церковного імені Арій або Арефа) за допомогою патронімічного суфікса -ович, що вказує на належність до роду, сина певної особи (“син Арефія”).
2. Історична особа — представник козацької старшини або шляхтич Війська Запорозького часів Гетьманщини, який носив це прізвище (наприклад, відомий полковник часів Руїни Іван Арефійович).
-
арефович
1. Прізвище українського літературознавця, критика та публіциста, професора, академіка НАН України Миколи Арефовича (Микола Арефович, 1937—2021).
2. У сучасному медійному та публічному дискурсі — прізвище українського письменника-фантаста, публіциста та блогера Олеся Арефовича (Олесь Арефович, нар. 1963).
-
аризоїдний
1. (геол.) Пов’язаний з аризоїдами — гіпотетичними великими метеоритними кратерами на поверхні Землі, які мають характерну кільцеву структуру; властивий аризоїдам.
2. (астрон.) Стосовний аризоїдів — класу астероїдів, орбіти яких перетинають орбіту Марса, але не сягають орбіти Юпітера; властивий аризоїдам.
-
ариковий
1. Стосовний до ариків (невеликих зрошувальних каналів у Середній Азії), пов’язаний з ними; призначений для них.
2. Стосовний до річки Арик (назва кількох річок, зокрема в Україні), розташований на її берегах, властивий їй.
-
арил
1. (ботаніка) М’ясиста, часто яскраво забарвлена оболонка, що вкриває насіння деяких рослин (наприклад, мускатного горіха, тису, каліканту), утворюючись з насіннєвої ніжки або приквітків; принасінник.
2. (історичне) У Давній Греції та Середньовіччі — назва різних видів зброї (меча, списа), а також бойового коня.
-
арилалкілування
Хімічна реакція, внаслідок якої відбувається введення арилалкільного замісника (тобто радикалу, що поєднує ароматичну та алкільну ланки) в молекулу органічної сполуки.
-
ариламід
Ариламід — органічна сполука, похідна аміду, в якій один або кілька атомів водню заміщені на арильну групу (ароматичний радикал, наприклад, феніл C₆H₅-).
-
ариламін
Ариламін — органічна сполука, похідна аміну, в якій один або кілька атомів водню заміщені на арильну (ароматичну) групу; важливий клас сполук у промисловій органічній хімії, що використовується як сировина для барвників, ліків та полімерів.