• аврукатися

    Аврукатися — діалектне (західне) дієслово, що означає обережно, з труднощами пересуватися, повзти, пробиратися крізь щось, долати перешкоди, часто з відтінком важкої, повільної праці.

  • авряк

    1. Авряк — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.

    2. Авряк — власна назва річки в Україні, правої притоки Боржави, що протікає Закарпатською областю.

  • австерія

    1. (історичне) У Стародавньому Римі — заклад, де подавали їжу та напої, різновид постоялого двору або корчми, часто розташований біля дороги.

    2. (переносне, книжне, рідко) Загальна назва для готелю, ресторану або пивниці; заклад громадського харчування.

  • австраліт

    1. Рідкісний тип природного скла, що утворився в результаті плавлення та швидкого застигання ґрунту під час падіння великого метеорита; тектит, знайдений на території Австралії.

    2. (У більш широкому вжитку) Загальна назва для тектитів, виявлених в Австралійському регіоні, зокрема в Австралії та Тасманії, які зазвичай мають характерну темну, часто чорну, поверхню.

  • австралія

    1. Назва держави, що займає материк Австралія, острів Тасманія та численні дрібніші острови в Тихому та Індійському океанах; офіційна повна назва — Австралійський Союз.

    2. Назва найменшого з шести материків планети, розташованого в Південній півкулі між Тихим та Індійським океанами.

  • австралоїдний

    1. Стосовний до австралоїдів — представників однієї з великих рас людства, що характеризуються темною шкірою, широким носом, волинням волосся та іншими антропологічними ознаками, і поширені переважно в Австралії, Океанії та частині Південної Азії.

    2. Такий, що має антропологічні ознаки, властиві австралоїдній расі.

  • австрія

    Австрія — держава в Центральній Європі, офіційна назва — Австрійська Республіка, столиця — Відень.

    Австрія — історична область в Центральній Європі, що приблизно відповідає території сучасної Австрійської Республіки та була ядром колишньої Австрійської імперії та Австро-Угорщини.

  • автоантагонізм

    Автоантагонізм — властивість деяких мікроорганізмів (наприклад, бактерій або грибів) виробляти речовини, що пригнічують або знищують клітини власного виду, але не інших видів.

    Автоантагонізм — у біохімії та фармакології — явище, коли речовина, що є продуктом життєдіяльності організму, діє як антагоніст (блокатор) на рецептори або ферменти цього ж організму.

  • автоантиген

    Автоантиген — власний антиген організму, проти якого спрямована патологічна імунна відповідь (автоантитіла або автореактивні лімфоцити) при аутоімунних захворюваннях.

  • автоантитіло

    Аутоантитіло — специфічний білок (імуноглобулін), що виробляється імунною системою організму та спрямований проти власних антигенів клітин і тканин, що призводить до їхнього ушкодження та є основою розвитку аутоімунних захворювань.