Бензиліденацетон — органічна сполука, ненасичений кетон ароматичного ряду, що є похідним ацетону та бензальдегіду; жовті кристали, які застосовуються в органічному синтезі та як компонент парфумерних композицій.

Органічна сполука, похідна аніліну та бензальдегіду, що належить до класу азосполук; жовті кристали, які використовуються в органічному синтезі як проміжний продукт.

Бензиліденазин — органічна сполука, похідна азину, у якій один з атомів водню заміщений бензиліденою групою; структурний фрагмент деяких синтетичних речовин, що використовуються в органічному синтезі.

1. Органічна хімічна група (радикал) з формулою C₆H₅CH=, що є похідною від бензилової групи шляхом видалення двох атомів водню з одного й того ж атома вуглецю, утворюючи подвійний зв’язок; бензиліденова група.

2. У загальній хімічній номенклатурі — префікс, що вказує на наявність подвійного зв’язку між вказаним атомом вуглецю та бензиловим радикалом (наприклад, бензиліденацетон).

Бензилхлорид — органічна сполука, хлорпохідне бензилового спирту, що має формулу C₆H₅CH₂Cl; безбарвна рідина з різким запахом, що застосовується в органічному синтезі для введення бензильної групи, а також у виробництві барвників, лікарських засобів та поверхнево-активних речовин.

Бензилфторид — органічна сполука, фторпохідне бензилу, що має формулу C₆H₅CH₂F; безбарвна рідина, що застосовується в органічному синтезі як будівельний блок для введення бензильної групи.

Бензилфлуорид — органічна сполука, що належить до класу фторароматичних вуглеводнів; похідне толуолу, в якому один атом водню метильної групи заміщений на атом фтору; хімічна формула C₆H₅CH₂F.

1. Хімічний процес введення бензильної групи (C₆H₅CH₂–) до молекули органічної сполуки, що є різновидом алкілування.

2. Реакція заміщення атома водню в органічній молекулі на бензильний радикал, що призводить до утворення нової сполуки — бензильного похідного.

Бензилтіогрупа — хімічна група (радикал) з формулою C₆H₅CH₂S–, що є похідною від бензилмеркаптану (бензилтіолу) та складається з бензильного фрагмента (C₆H₅CH₂–), зв’язаного з атомом сірки, який забезпечує можливість приєднання до інших молекулярних структур.

Бензилсульфід — органічна сполука, сульфід, у якій два бензильні залишки (C₆H₅CH₂–) зв’язані з атомом сірки; хімічна формула (C₆H₅CH₂)₂S; безбарвна рідина з різким запахом, що використовується в органічному синтезі.