Словник Української Мови
1. У множині “аркани”: довга мотузка з петлею на кінці, яку використовують для ловіння коней або великої рогатої худоби; ласо.
2. У множині “аркани”: стародавні картки для ворожіння, що становлять окрему колоду (зазвичай 22 карти з символічними зображеннями) або їх частину в повній колоді Таро; старші, козирні карти в такій колоді.
3. У множині “аркани”: у переносному значенні — таємниці, секрети, приховані знання.
1. Штат на півдні США, розташований у регіоні Великих рівнин і Південного заходу; столиця — місто Літл-Рок. Офіційні прізвиська — «Природний штат» (The Natural State), раніше — «Штат можливостей».
2. Річка в США, права та найдовша притока річки Міссісіпі, що бере початок у Скелястих горах штату Колорадо і протікає через штати Канзас, Оклахома та Арканзас.
3. (Істор.) Назва території США, що існувала до отримання статусу штату в 1836 році.
1. Ловити арканом (кишенею, петлею на довгому шнурі), накидаючи його на шию тварини або обхоплюючи її тулуб.
2. Переносно: залучати, привертати до себе когось, оволодівати чиєюсь увагою або прихильністю.
Аритмоманія — нав’язливе прагнення до підрахунку будь-яких предметів або явищ, що оточують людину (наприклад, вікон у будинках, кроків, плиток на підлозі), що є симптомом психічного розладу, зокрема обсесивно-компульсивного розладу.
1. (у математиці) Метод дослідження, що полягає у зведенні питань певної математичної теорії (наприклад, геометрії) до питань теорії чисел, тобто до арифметичних задач.
2. (у логіці та математичній логіці) Процес або результат кодування (представлення) об’єктів, понять, тверджень або формальних систем за допомогою натуральних чисел арифметичними засобами, що дозволяє вивчати їх властивості методами теорії чисел.
1. (математика) Пов’язаний з арифметизацією — процесом зведення математичних теорій, понять або доведень до арифметичних операцій і властивостей натуральних чисел.
2. (філософія, логіка) Стосуючийся арифметизації логіки арифметизації науки — напряму в основі математики та логіки, що прагне обґрунтувати всі математичні дисципліни на базі арифметики натуральних чисел.
1. Який стосується виконання арифметичних операцій (додавання, віднімання тощо) та логічних операцій (порівняння, “І”, “АБО” тощо) і є їх основою.
2. Який належить до арифметико-логічного пристрою (АЛП) комп’ютера — центрального процесора або його частини, що безпосередньо виконує обчислення.
1. Найпростіший розділ математики, що вивчає числа, їх властивості та дії з ними (додавання, віднімання, множення, ділення).
2. Уживається у складі стійких словосполучень для позначення математичних понять, пов’язаних із цим розділом, наприклад: арифметичне середнє, арифметична прогресія, арифметичний корінь.
1. Властивий арифметиці, що стосується арифметики як розділу математики, який вивчає числа, їх властивості та дії з ними.
2. Побудований на елементарних математичних обчисленнях, що не виходить за межі чотирьох арифметичних дій (додавання, віднімання, множення, ділення).
3. У математиці: такий, що є послідовністю чисел, у якій кожен наступний член відрізняється від попереднього на стале число (наприклад, арифметична прогресія).
Арифмоманія — нав’язливе прагнення до підрахунку будь-яких предметів або явищ (наприклад, вікон у будинках, кроків, плитки на тротуарі), що є одним з симптомів обсесивно-компульсивного розладу або інших психічних відхилень.
Арифмоманія — гадання, ворожіння або спроба передбачити майбутнє за допомогою чисел та їхніх комбінацій, що базується на нумерологічних уявленнях.