Астрохімік — вчений, фахівець у галузі астрохімії, який вивчає хімічний склад космічних об’єктів (зір, планет, міжзоряного середовища) та хімічні процеси, що в них відбуваються.
-
астрохімічний
1. Стосунний до астрохімії — науки, що вивчає хімічний склад космічних об’єктів (зір, планет, міжзоряного середовища) та хімічні процеси у Всесвіті.
2. Пов’язаний із дослідженням походження, розподілу та реакцій хімічних елементів і сполук у космосі.
-
астрохімія
Астрохімія — це галузь науки на стику астрономії та хімії, що вивчає хімічний склад космічних об’єктів (зір, планет, міжзоряного середовища), хімічні реакції в космосі, а також походження та розповсюдження хімічних елементів і молекул у Всесвіті.
-
асфальтоподібний
1. Який за своїми властивостями (густиною, кольором, консистенцією тощо) нагадує асфальт.
2. У геології та хімії: що є природним або штучним бітумінозним (вуглеводневим) матеріалом, схожим на асфальт за фізико-хімічними характеристиками.
-
асфальтоукладальник
Асфальтоукладальник — фахівець робочої професії, який займається укладанням асфальтового покриття на дорогах, тротуарах, майданчиках та інших об’єктах.
Асфальтоукладальник — робітник, що виконує комплекс робіт з розподілу, вирівнювання та попереднього ущільнення асфальтобетонної суміші за допомогою ручного інструменту або спеціальних машин.
-
асфальтувальник
1. Фахівець, який займається укладанням асфальту, робітник асфальтувальної бригади.
2. Машина або механізм, призначений для укладання асфальтового покриття на дорогах, тротуарах та інших поверхнях.
-
асфальтувальниця
1. Жінка, яка професійно займається укладанням асфальту, робітниця з асфальтування.
2. Спеціалізована машина або технічна установка для механізованого нанесення та укладання асфальтобетонної суміші при будівництві та ремонті дорожнього покриття.
-
асферичний
1. Який не має форми сфери; не є сферичним.
2. У фізиці та техніці: такий, що стосується поверхні, яка не є сферичною, зокрема про лінзи, дзеркала тощо, у яких для усунення оптичних аберацій (сферичної аберації) одна або обидві поверхні мають не сферичну, а складнішу форму (наприклад, параболічну).
-
асферичність
Відхилення форми поверхні (зокрема оптичної лінзи) від ідеальної сферичної форми, що застосовується для усунення оптичних аберацій.
Властивість об’єкта (тіла, поверхні) мати форму, яка не є сферичною або її частиною.
-
асфодель
1. Багаторічна трав’яниста рослина родини асфоделевих з товстим кореневищем, вузькими листками та суцвіттям білих або рожевих квіток на високому стеблі; декоративна та лікарська рослина (рід Asphodelus).
2. У давньогрецькій міфології та поетичних образах — квітка, що нібито росла в царстві мертвих або на поховальних лугах (асфоделевих лугах), символ забуття та потойбічного життя.