Бромофен — власна назва торгової марки (бренду) лікарського препарату, що використовується як антисептичний засіб для зовнішнього застосування.

Бромофен — загальна назва лікарського препарату на основі діючої речовини бромофенолу, що належить до групи галогенвмісних антисептиків і застосовується для знезараження шкірних покривів та слизових оболонок.

Бромопікрин — хімічна сполука, отруйна рідина, що застосовувалась як бойова отруйна речовина задушливої дії (подразнювальник слизових оболонок дихальних шляхів) під час Першої світової війни; трибромонітрометан, CBr₃NO₂.

Бромопропан — органічна сполука, похідна пропану, в якій один атом водню заміщений на атом брому; безбарвна рідина з характерним запахом, що застосовується як розчинник та проміжна речовина в органічному синтезі.

Бромопропан — загальна назва для двох ізомерних сполук: 1-бромопропану (н-пропілбромід) та 2-бромопропану (ізопропілбромід), які відрізняються положенням атома брому в молекулі.

Бромопрен — хімічна сполука, бромопохідне препу, що використовується як проміжний продукт у синтезі деяких полімерів.

Бромонафталін — органічна сполука, похідна нафталіну, в якій один атом водню замінено на атом брому; використовується в органічному синтезі як проміжна речовина.

Бромометрія — це метод об’ємного хімічного аналізу, заснований на реакціях окиснення або відновлення з використанням брома або розчину бромату калію як титрованого реагенту.

Хімічна реакція, в якій відбувається введення бромметильної групи (–CH₂Br) в органічну молекулу.

Бромометан — органічна сполука, галогенопохідне метану, що складається з атома вуглецю, трьох атомів водню та одного атома брому (CH₃Br); безбарвний газ із слабким солодкуватим запахом, який застосовувався як фумігант для знешкодження ґрунту, насіння та зерна, а також у промисловому синтезі.

Бромометан — технічна або торгова назва метилброміду, отруйної речовини, використання якої обмежено Монреальським протоколом через її здатність руйнувати озоновий шар атмосфери.

1. (біохімія) Ферментативне розщеплення хімічного зв’язку між атомами вуглецю та брому в органічних сполуках, що містять бром; дегалогенування брому.

2. (хімія) Загальна назва хімічних реакцій розриву зв’язку вуглець-бром у молекулі, що часто призводить до відщеплення брому або його заміщення іншим атомом чи групою.

Бромоксид — хімічна сполука, утворена з бромом та киснем, що належить до класу оксидів галогенів; зазвичай має нестійку природу та використовується в спеціалізованих хімічних синтезах або як проміжна речовина.