Прикметник, що походить від іменника «аметист» та описує його властивості.
Визначає предмет, виготовлений з мінералу аметист або оздоблений цими напівкоштовними каменями.
Наприклад: намисто з аметиста, перстень з аметистом.
Словник Української Мови
Прикметник, що походить від іменника «аметист» та описує його властивості.
Визначає предмет, виготовлений з мінералу аметист або оздоблений цими напівкоштовними каменями.
Наприклад: намисто з аметиста, перстень з аметистом.
У медицині — хронічне запалення мигдаликів, розташованих у глотці.
Це хірургічне втручання, під час якого руйнують мигдалеподібне тіло головного мозку; його застосовують для лікування скроневої епілепсії та окремих психічних розладів.
Амілопласт — це назва осетинського коржа, який традиційно випікають із кукурудзяного борошна.
Цей термін має чоловічий рід та відмінюється за відповідною моделлю: -а, ч. Для отримання повної інформації дивись статтю «амілопласти».
Аміак — це газ без кольору, що має різкий специфічний запах. Його молекула утворена атомами азоту та водню. При взаємодії з водою ця речовина утворює нашатирний спирт.
Аміак є газом із потужним характерним запахом, який добре розчиняється у воді.
Аміакат — це рідка суміш, утворена твердими мінеральними солями, розчиненими в аміаку, що перебуває в рідкому стані.
Аміаковий, -а, -е. Має таке саме значення, як і прикметник “аміачний”.
Аміант — це мінерал, що належить до групи амфіболових азбестів і має волокнисту будову каменю.
Прикметник, що походить від іменника «аміак» і описує зв’язок з ним, наприклад: аміачні випари.
Також означає: такий, що має в своєму складі аміак. Як приклад наводиться аміачна вода — найпоширеніше рідке азотне добриво, застосування якого є важливим резервом для збільшення врожайності в сільському господарстві (за даними журналу «Колгоспник України», №10, 1960, стор. 19).
Для отримання визначення цього терміна зверніться до статей «ам» та «ди».