Древослів

Словник Української Мови

  • ґраса

    1. (діал.) Густа, важкопрохідна чаща, хаща, зарості; ділянка лісу з підліском і буреломом.

    2. (діал., перен.) Щось заплутане, складне для розуміння; безлад, плутанина.

    3. (діал., перен.) Велика кількість, нагромадження чогось (часто людей).

  • ґратка

    1. Розмовна назва символу #, який використовується в інформатиці, телефонії, соціальних мережах (для позначення хештега) та інших галузях; хеш, решітка, знак номера.

    2. Рідко вживана назва для позначення графічного знака ґ, що входить до складу української абетки.

  • ґратки

    1. Металова або дерев’яна конструкція з перехрещених прутів, пластин, що утворює решітку, зазвичай використовується як огорожа, запобіжне чи декоративне пристосування на вікнах, дверях, в отворах тощо.

    2. Розмовна назва символу «#», який також називають хешем, решіткою або знаком номера.

    3. (у множині) Розмовне позначення в’язниці, місця ув’язнення (через характерні металеві решітки на вікнах камер).

  • ґратковий

    1. Який стосується ґратки, призначений для неї або має її форму.

    2. У комп’ютерній термінології — пов’язаний із символом ґратки (#), що використовується в програмуванні, розмітці або для позначення тегів у соціальних мережах (наприклад, хештег).

  • ґратницевий

    1. (ботаніка) Стосовний до роду ґратниця (Clathrus) родини ґратницеві (Clathraceae) — грибів з характерним решітчастим плодовим тілом.

    2. (ботаніка) Належний до родини ґратницеві (Clathraceae), що включає гриби з порожнистим або сітчастим рецептакулом, як-от диктиофора, мутинус.

  • ґнотовий

    1. Стосовний до ґноту (ґнотів) — різновиду винограду з дрібними ягодами, що використовується для виробництва високоякісних білих вин, а також до вина, виробленого з такого винограду.

    2. Стосовний до ґноту (ґнотів) — назви місцевості або виноградників, звідки походить цей сорт винограду або вино.

  • ґноття

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за сучасним адміністративним поділом — у Львівській області).

    2. (рідко, заст.) Місцевість, де збиралися або проживали жебраки; жебрацьке поселення.

  • ґовда

    1. (діал.) Товста, груба палиця, булава, кийок.

    2. (перен., розм.) Неповоротка, незграбна або тупа людина.

    3. (власна назва) Прізвище українського походження.

  • ґовдя

    Ґовдя — власна назва села в Україні, розташованого в межах Івано-Франківської області, Яремчанської міської ради.

  • ґоґель-моґель

    1. Традиційний домашній напій або десерт, приготований з збитих яєць (переважно жовтків) із цукром, часто з додаванням молока, рому, вина або фруктових соків.

    2. Засіб народної медицини — теплий напій на основі збитих яєць із медом або цукром, що традиційно використовувався для пом’якшення горла при кашлі або втраті голосу.

    3. Переносно — щось легковажне, несерйозне, пусте або безглузде (зазвичай у виразах на кшталт “розводити ґоґель-моґель”).