Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “ґаздувати”; господарювання, ведення домашнього або сільського господарства, пов’язане з керуванням майном, працею та побутом.
2. Умільне, старанне та ощадливе ведення господарства; господарність, ощадливість.
3. Розм. Про майно, господарство як об’єкт та результат такої діяльності.
1. Керувати господарством, вести домашнє господарство, дбати про порядок у домі та на подвір’ї.
2. Розпоряджатися чим-небудь, керувати, управляти (наприклад, майном, підприємством).
3. Діяти енергійно, спритно та з ініціативою, братися за щось з умілістю; часто вживається з відтінком осуду про надмірне втручання або непрохане розпорядження.
1. Керувати господарством, вести домашнє господарство, займатися господарськими справами (переважно про жінку).
2. Розпоряджатися, управляти, бути господарем (господинею) у домі, маєтку тощо.
3. Перен. Розпоряджатися, керувати чимось на власний розсуд, часто з відтінком свавілля.
Ґаздинитися — дієслово, що означає бути господарем або господинею, керувати господарством, вести домашні справи; також — поводити себе як господар, брати на себе роль господаря.
Ґаздинитися — уживатися, призвичаюватися до роботи, до нового місця або обставин (заст., діал.).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ґаздиня” — жінка, яка веде домашнє господарство, господиня дому або невеликого господарства, часто в сільській місцевості.
2. (переносно) Жінка, яка вміло та ощадливо веде домашні справи, дбайлива і господарна господиня.
3. (діал., заст.) Форма звертання або назви до дружини, поважної жінки, часто літньої, у західних регіонах України.
1. Жінка, яка керує домашнім господарством, веде домівку; господиня, домоправителька.
2. Власниця або орендарка селянського господарства, хутора, ферми; жінка-господар.
3. (У звертанні) Шановний звертальний вислів до жінки, господині (перев. у сільській місцевості).
Власна назва села в Україні, що входить до складу Мукачівського району Закарпатської області.
1. (діал.) Дбайливо та старанно господарювати, вести домашнє господарство, опікуватися господарством.
2. (діал.) Дбати про себе, про свій побут, одяг, зовнішність; прибиратися, приводити себе до ладу.
3. (діал.) Розташовуватися, влаштовуватися десь для життя або роботи.
1. Рід ссавців родини галагових, що мешкають у тропічних лісах Африки на південь від Сахари; представник цього роду (Galago).
2. Рід комах ряду лускокрилих (метеликів), представники якого поширені в Південній Америці; метелик цього роду (Galla).
1. (історичний термін) Назва грошової одиниці в Галичині, що дорівнювала одному крейцеру (1/100 золотого ринського) і була в обігу до середини XIX століття.
2. (власна назва) Прізвище українського поета, громадського діяча та перекладача Богдана-Ігоря Антонича (справжнє прізвище — Антонич-Ґалан).