1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (заст.) Те саме, що ґратарня — приміщення або шафа з ґратами для зберігання продуктів, посуду тощо.
-
евакоприймач
Евакоприймач — спеціальний медичний пристрій, призначений для збору та тимчасового зберігання рідин (наприклад, вмісту шлунка, жовчі, сечі) під час хірургічних операцій або лікувальних процедур.
Евакоприймач — закрита ємність (часто стерильна), що підключається до дренажних трубок, катетерів або аспіраційних систем для відведення та контролю біологічних рідин з порожнин тіла.
-
гав’язь
Гав’язь — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
-
евакоприймальник
Евакоприймальник — спеціальний заклад, організація або територія, призначені для тимчасового розміщення, обліку, обслуговування та подальшого розподілу евакуйованого населення, що надходить із зони надзвичайної ситуації, бойових дій або стихійного лиха.
-
гав’юрка
Гав’юрка — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
-
евакогоспіталь
Евакогоспіталь — військовий або цивільний шпиталь, призначений для надання медичної допомоги пораненим та хворим під час їх евакуації з району бойових дій або надзвичайної ситуації до стаціонарних медичних закладів у тилу.
Евакогоспіталь — спеціально обладнаний транспортний засіб (потяг, судно, літак), що використовується для медичної евакуації та надання кваліфікованої допомоги в дорозі.
-
ґрузло
1. (діал.) Важкий, громіздкий предмет, велика вантажна річ; те, що заважає, обтяжує.
2. (перен., розм.) Про повільну, незграбну, мляву людину.
3. (перен., розм.) Про щось дуже велике, громіздке або важке (наприклад, про велику книгу, том).
-
гав
1. Власна назва українського видавництва, заснованого у Львові у 1992 році, що спеціалізується на випуску художньої, дитячої, наукової та довідкової літератури.
2. (розм.) Скорочене позначення видавництва «Гав» у мовленні та письмі.
-
евакований
1. Який був вивезений або виведений із зони небезпеки (військових дій, стихійного лиха, техногенної катастрофи тощо) до безпечного місця в результаті організованої евакуації.
2. Який стосується або належить до осіб, що були евакуйовані (у 1-му значенні).
-
габітус
1. Зовнішній вигляд людини, її статура, фігура, зріст, а також характерні риси обличчя, що дозволяють скласти загальне уявлення про фізичний стан, конституцію або навіть професійну приналежність.
2. У медицині та біології — сукупність зовнішніх ознак організму (статура, статура, обличчя, колір шкіри, вираз очей тощо), що характеризують його будову, фізичний стан або схильність до певних захворювань.
3. У соціології (термін П’єра Бурдьє) — система усталених, переважно несвідомих, звичок, смаків, тілесних навичок та соціальних диспозицій, які індивід набуває впродовж життя в певному соціальному середовищі та які структурують його практики та сприйняття світу.
4. У ботаніці — характерний зовнішній вигляд рослини, що визначається сукупністю ознак (форма, розмір, густота крони, напрям росту пагонів тощо).