• вагнеріанство

    1. Музично-естетична течія, заснована на творчості та ідеях німецького композитора Ріхарда Вагнера, що характеризується прагненням до синтезу мистецтв (музики, поезії, драматургії, сценічного дійства), використанням системи лейтмотивів, розширенням гармонічного мовлення та концепцією «музичної драми».

    2. Прихильність, захоплення музикою, теоретичними працями та художніми принципами Ріхарда Вагнера; напрям у музичній культурі, що об’єднував послідовників його творчості.

  • евенки

    1. Народ тунгусо-маньчжурської мовної групи, корінне населення Сибіру та Далекого Сходу Росії, що також проживає на північному сході Китаю та в Монголії; самоназва — евенки, застаріла назва — тунгуси.

    2. Представник або представниця цього народу.

  • ґетит

    1. Мінерал класу сульфатів, гідратований сульфат заліза жовтого або бурого кольору, що утворюється в зоні окиснення залізних руд; природний мінералогічний термін.

    2. Застаріла назва мінералу ярозит (також сульфат заліза та калію).

  • вагнерит

    Вагнерит — рідкісний мінерал, фосфат кальцію та натрію, названий на честь німецького мінералога Адольфа Вагнера.

  • ваглодка

    Ваглодка — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанському районі Тернопільської області.

  • гагачий

    1. Який стосується гаги (великої морської качки з м’яким цінним пухом), властивий їй або отриманий від неї.

    2. Зроблений з гагачого пуху або з його використанням.

  • евенка

    Представниця корінного народу, що мешкає переважно в Східному Сибіру (Російська Федерація), належить до тунгусо-маньчжурської мовної групи.

    Жінка або дівчина з народу евенків.

  • ваги

    1. Астрономічне сузір’я в Північній півкулі, що символізує стародавній інструмент для зважування; одна з зодіакальних сузір’їв, через яке Сонце проходить у жовтні-листопаді.

    2. Знак зодіаку (символ ♎), що відповідає періоду з 24 вересня по 23 жовтня, присвячений однойменному сузір’ю; людина, народжена під цим знаком.

  • вагарка

    1. Розмовна назва ваги для зважування важких вантажів, що складається з двох шальок, підвішених на важільній системі, з використанням знімних гир.

    2. Застаріла назва важільних терезів, які використовувалися на ринках, у крамницях або на фермах для зважування сипучих продуктів, овочів, зерна тощо.

  • гагаузький

    1. Який стосується гагаузів — тюркомовного народу, що проживає переважно в Гагаузії (Автономному територіальному утворенні на півдні Молдови), а також в Україні, Болгарії та інших країнах.

    2. Який стосується Гагаузії, її території, населення, адміністрації або належить до неї.

    3. Який стосується гагаузької мови, що належить до огузької групи тюркської гілки алтайської мовної родини.