Словник Української Мови
1. Рідковживана назва міста Варна (Болгарія) в українській літературі та історичних текстах XIX — початку XX століття.
2. У формі родового відмінка множини (“варнаків”) — може вживатися для позначення мешканців цього міста (наприклад, “збори варнаків”).
1. (розм.) Чіплятися, приставати до когось з дрібними вимогами, прискіпуватися, докучати.
2. (розм.) Сваритися, сперечатися через дрібниці, вступати в суперечку.
Едифікаторофіл — людина, яка захоплюється едифікаторами (редакторами, особливо текстовими, або програмами для редагування) та їх вивченням; колекціонер або шанувальник різних редакторів.
Едифікаторофіл — прихильник або дослідник історії розвитку програмного забезпечення для редагування тексту та коду.
1. Засланий на каторжні роботи в Сибір, особливо в царські часи; каторжник, засланець.
2. Переносно: про людину, яка веде бурхливе, марнотратне життя; гуляка, волоцюга.
3. Істор. Назва найнижчої соціальної касти в індійському суспільстві, що вважалася «нечистою»; па́рія.
Технічний пристрій (вентилятор, компресор, насос) для нагнітання або відсмоктування повітря, газів або їх сумішей під тиском.
Едифікаторофоб — власна назва, що позначає особу, яка страждає на специфічну фобію, ірраціональний страх перед будівельними конструкціями, спорудами або процесом будівництва (едифікації).
1. В індуїзмі — кожна з чотирьох основних соціальних груп (станів) традиційного індійського суспільства, що мають ритуально-правовий характер: брахмани (жерці, вчені), кшатрії (воїни, правителі), вайшії (землероби, купці) та шудри (слуги, робітники).
2. У буддизмі — одна з чотирьох категорій (станів), на які поділяються всі живі істоти відповідно до їхньої карми та шляху духовного розвитку.
Варметр — власна назва пристрою для вимірювання потужності в електричних колах змінного струму, що використовується переважно в електротехнічній літературі як синонім слова “ватметр”.
Варметр — власна назва торгової марки або конкретної моделі вимірювального приладу (ватметра), що вироблявся або використовувався в техніці.
1. Пов’язаний із газоплазмою — станом речовини, що є сумішшю іонізованого газу (плазми) та нейтральних молекул, який виникає, зокрема, при горінні.
2. Стосований до технологій або процесів, що використовують газоплазмові явища, наприклад, для обробки матеріалів, зварювання чи освітлення.
1. (біол., екол.) Пов’язаний з едифікацією — процесом формування ґрунту під впливом рослинності, що сприяє створенню специфічного середовища (едифікатора) для інших видів у біоценозі.
2. (біол., екол.) Такий, що виконує роль едифікатора — виду, який своєю життєдіяльністю суттєво змінює або створює середовище для інших організмів у спільності (наприклад, дерева у лісі, риючі гризуни у степу).