• газосховище

    1. Спеціально обладнана підземна порожнина (наприклад, у відпрацьованих родовищах, водоносних пластах, соляних кавернах) або наземний резервуар, призначені для довгострокового зберігання великих запасів природного газу з метою регулювання його подачі споживачам у різні періоди року.

    2. Технічна споруда або комплекс споруд (резервуари, газгольдери), де зберігається стиснений або зріджений газ для промислового чи побутового використання.

  • ватерниця

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Львівської області.

    2. Назва села в Україні, розташованого на берегах однойменної річки у Львівській області.

  • ватерник

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області.

    2. Рідкісне прізвище українського походження.

  • езофагогастрофіброскоп

    Медичний діагностичний прилад у вигляді гнучкого зонда з волоконно-оптичною системою та відеокамерою, призначений для візуального огляду слизової оболонки стравоходу та шлунка.

  • газосушник

    Газосушник — технічний пристрій або установка, призначені для видалення вологи (осушення) з природного газу шляхом абсорбції або адсорбції перед його транспортуванням магістральними газопроводами.

    Газосушник — робоча частина (камера, колона) технологічної лінії на компресорній станції або газопереробному заводі, заповнена твердим (наприклад, силікагель, цеоліт) або рідким (наприклад, гліколь) поглиначем вологи.

  • ватермашина

    Ватермашина — застаріла назва парової машини, що працює за принципом використання водяної пари для перетворення теплової енергії на механічну роботу.

    Ватермашина — історична технічна назва для різних механізмів, які приводяться в рух силою води (наприклад, водяного колеса) або призначені для роботи з водою (наприклад, помпи, насоса).

  • ґелґотун

    1. У західноукраїнських говірках — людина, яка говорить швидко, невиразно або недбало; те саме, що телетун, леміґа.

    2. Заст. та діал. Той, хто часто й багато сміється; реготун.

  • ватерлінія

    1. Лінія на корпусі судна, що позначає межу між його надводною та підводною частинами; рівень, до якого судно занурюється у воду під навантаженням.

    2. У технічному кресленні судна — горизонтальна лінія на теоретичному кресленні, що відповідає площині поверхні води.

  • газостійкість

    1. Здатність організму, окремих органів або тканин не піддаватися отруйній дії бойових отруйних речовин, промислових отрут або інших шкідливих газів.

    2. Здатність технічних пристроїв, споруд, матеріалів тощо зберігати свої властивості та функціонувати в умовах наявності отруйних, агресивних або легкозаймистих газів.

  • ватерклозет

    Ватерклозет — застаріла назва туалету з унітазом, обладнаним системою автоматичного промивання водою (змивним бачком).

    Ватерклозет — застаріла назва самого унітазу (санітарно-технічного приладу) у такій системі.