1. Рідкісне прізвище українського походження.
2. Розмовна назва вузлової залізничної станції в місті Львові, офіційна назва якої — Львів-Головний.
-
езофагопластика
1. Хірургічна операція з відновлення або заміщення ділянки стравоходу, що пошкоджена або відсутня, за допомогою трансплантатів з тканин шлунка або кишки.
2. Хірургічна пластична операція на стравоході, що проводиться для лікування його вроджених або набутих дефектів, стриктур, опіків або пухлин.
-
ватралька
1. Власна назва українського народного духового інструмента, різновиду сопілки (флейти) з трьома або шістьма ігровими отворами, який традиційно використовувався в Карпатах, зокрема на Гуцульщині, пастухами.
2. Загальна назва (як термін) для групи подібних за будовою дерев’яних духових інструментів, що мають циліндричний канал і свистковий пристрій.
-
газотурбохід
Тип суднової силової установки, в якій для обертання гвинта використовується газова турбіна.
Судно, обладнане силовою установкою такого типу.
-
ватра
1. Відкрите вогнище, багаття, розведене на відкритому повітрі, часто для обігріву, приготування їжі або як символ вогню в обрядовій практиці.
2. Переносно: домашнє вогнище, рідний дім, сімейний затишок, що асоціюється з теплом і єдністю родини.
3. У гірничій справі: вихід природного газу з тріщин у земній корі, що палає невеликим полум’ям.
4. У техніці: частина печі або топки, де безпосередньо горить паливо; топковий простір.
-
езофагопатія
Езофагопатія — загальна назва будь-яких захворювань або патологічних станів стравоходу.
-
ваточник
1. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини барвінкових (Apocynaceae), що мають м’ясисті листки та суцвіття з дрібних квіток, часто з ароматом; деякі види вирощують як декоративні або технічні рослини, а їхній сік містить гумоподібні речовини.
2. Народна назва деяких видів рослин, зокрема з роду Asclepias, волокна насіння яких схожі на вату.
-
газотурбовоз
Газотурбовоз — тепловоз, у якому первинним двигуном є газова турбіна, що передає потужність на тягові електрогенератори або безпосередньо на колеса через гідропередачу.
-
ваторопко
Ваторопко — українське прізвище.
-
ґелюх
1. (діал.) Глибока яма, провалля, западина в землі, часто заповнена водою; глибока калюжа.
2. (перен., розм.) Про безвихідне, скрутне становище або неприємну справу.
3. (перен., розм., зневажл.) Про неохайну, брудну людину або про незграбну, важку річ.