1. (Про людину) Такий, що має великі, випинаючі вперед зуби; з випинаючоюся щелепою.
2. (Про тварину, зокрема про коня) Такий, що має неправильний прикус, коли верхня щелепа сильно випинається над нижньою; із дефектом зубів або щелеп.
Словник Української Мови
1. (Про людину) Такий, що має великі, випинаючі вперед зуби; з випинаючоюся щелепою.
2. (Про тварину, зокрема про коня) Такий, що має неправильний прикус, коли верхня щелепа сильно випинається над нижньою; із дефектом зубів або щелеп.
Евандер — власна назва персонажа давньогрецької міфології, аркадського героя, який за легендою заснував поселення на Палантині, майбутньому місці Риму, і ввів культ грецьких богів серед місцевого населення.
Евандер — чоловіче особове ім’я, що походить від грецької міфології; рідко вживане в українському середовищі.
1. Старовинний верхній одяг з грубого сукна, зазвичай довгий, з широкими рукавами та каптуром; тип плаща або халату, що використовувався переважно в Карпатському регіоні.
2. Розм. про стару, поношену, часто брудну або зношену верхню одяжину; лахміття.
3. Заст. Грубе сукно, з якого шили такий одяг.
1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.
2. У місцевій топоніміці — назва окремої гори або пагорба в Українських Карпатах, зокрема в районі хребта Ґорґани.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко) Застосування як загального терміна для позначення невеликого поселення або хутора, переважно в західних регіонах України.
Евальвація — власна назва міжнародного проекту зі створення багатомовного електронного словника, започаткованого 1991 року консорціумом європейських університетів та наукових установ.
Евальвація — у лінгвістиці та лексикографії: комплексна процедура оцінювання якості, ефективності та корисності електронних мовних ресурсів (словників, тезаурусів, корпусів текстів), що включає аналіз точності, повноти, узгодженості та зручності користування.
Залишати певну територію, місце перебування або небезпечну зону з метою порятунку від чогось загрозливого (війни, стихійного лиха, катастрофи тощо).
Про військові частини, установи, населення: організовано переміщатися, виводитися з певного району за наказом або через загрозу.
Медицина: про порожнини тіла: видаляти з них рідину, вміст (наприклад, евакуюватися з кишечника).
1. У міфології та фольклорі — злий дух, чорт, демон, що часто асоціюється з підземним світом або хаосом.
2. У переносному значенні — про злу, підступну, огидну людину; негідник.
1. У мусульманській міфології — одна з назв пекла, палаюча безодня, призначена для покарання грішників після Страшного суду.
2. У переносному значенні — вислів для позначення місця жахливих страждань, нестерпних умов, хаосу або неймовірного галасу.
1. Дерев’яна покрівельна дранка, тонка дощечка для покриття дахів, яку зазвичай виготовляють із сосни, ялини або осики.
2. Заст. Окрема дошка, пластина, плита (наприклад, кам’яна) або їх сукупність, що утворює покриття, обшивку чогось.