1. Зменшувально-пестлива форма від слова «велосипед»; невеликий або дитячий велосипед.
2. Розмовне позначення легкого, зручного, часто невеликого за розміром велосипеда.
Словник Української Мови
1. Зменшувально-пестлива форма від слова «велосипед»; невеликий або дитячий велосипед.
2. Розмовне позначення легкого, зручного, часто невеликого за розміром велосипеда.
1. Двоколісний або триколісний транспортний засіб для пересування, що приводиться в рух м’язовою силою людини через педалі, які обертають заднє колесо за допомогою ланцюгової передачі; також розмовна назва для будь-якого немоторизованого колісного транспортного засобу з педальним приводом.
2. У техніці та промисловості — тип пристрою або конструкції, що за принципом дії або зовнішнім виглядом нагадує велосипед (наприклад, “велосипедний генератор”, “велосипед-тренажер”).
3. Переносно — про щось застаріле, несучасне або надмірно ускладнене, нераціональне (вираз “винаходити велосипед”).
1. Який створює галас, шум; гучний, крикливий.
2. Який супроводжується галасом, шумом.
3. Який схильний до галасу, любить галасувати; жвавий, метушливий.
Велорикша — легкий триколісний велосипед з сидінням для пасажира (або вантажу) та місцем для водія спереду, що використовується як засіб громадського транспорту для перевезення на невеликі відстані, поширений у деяких країнах Азії та Східної Європи.
Велорикша — водій або перевізник, який керує таким триколісним велосипедом, надаючи послуги перевезення пасажирів за плату.
1. Послідовник екзистенціалізму — філософського напряму, що робить акцент на унікальності, свободі та відповідальності людського існування, на переживанні людиною свого буття у світі.
2. Представник літературно-філософської течії, у творчості якого центральне місце займають теми абсурдності буття, свободи вибору, самотності та відчуження особистості.
1. Організована масово-спортивна захода, під час якої група велосипедистів здійснює колективну поїздку певним маршрутом, часто з рекреаційною, агітаційною, благодійною або спортивною метою.
2. Спортивне змагання у вигляді групової шосейної гонки на велосипедах на великі дистанції.
1. Майстер, який виготовляє ґудзики або торгує ними.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
Галаскорбін — власна назва лікарського препарату, що є комплексною сполукою галактуронової кислоти та хлориду кальцію; застосовується як протизапальний та кровоспинний засіб.
Філософська течія XX століття, що робить акцент на унікальності та незведеності людського існування, свободі вибору, відповідальності та пошуку сенсу в абсурдному світі.
Літературно-мистецький напрям, що розвивався під впливом однойменної філософії, зображаючи людину в ситуації екзистенційного вибору, відчуження та конфронтації з абсурдом буття.
Велопокришка — зовнішня гумова (або композитна) частина колеса велосипеда, що надівається на обід із камерою або без неї (у безкамерних варіантах), призначена для безпосереднього контакту з дорожнім покриттям, захисту камери та забезпечення зчеплення.
Велопокришка — загальновживаний розмовний синонім до офіційного терміна “велосипедна шина” або “велошина”.