Словник Української Мови
1. Релігійне віровчення або церковна організація, що виникли в Англії в XVI столітті в результаті Реформації та є офіційною державною церквою (Англіканська церква).
2. Риси, властиві англіканській церковній традиції, її догматиці, обрядовості або організаційній структурі.
1. Історична область на півдні Великої Британії, найбільша її частина, яка дала назву всій країні (Англія — England).
2. Розмовна назва держави Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, що вживається переважно в побуті та деяких історичних контекстах.
1. Який стосується одночасно Великобританії (Англії) та Сполучених Штатів Америки, пов’язаний із цими двома країнами спільно.
2. Який поєднує в собі британські (англійські) та американські риси, особливості або впливи (наприклад, у культурі, літературі, мові).
1. Стосовний до війни між Великою Британією та бурськими республіками (Трансвааль і Оранжева Вільна держава) у 1899–1902 роках, а також до подій, явищ та учасників цієї війни.
2. Стосовний до взаємин, контактів або сумісних дій англійців (британців) та африканерів (бурів) у Південній Африці.
1. Стосовний до спільних відносин, діяльності або взаємодії Великобританії (Англії) та Єгипту, що стосується обох цих країн.
2. Пов’язаний з періодом британського впливу або колоніального контролю в Єгипті (зокрема, з 1882 до 1956 року).
3. Створений, виведений або поширений в результаті співпраці британських та єгипетських фахівців (наприклад, про англо-єгипетську породу коней).
1. Пов’язаний з двома країнами — Великою Британією та Іраном, що стосується їх взаємних відносин, політики, історії або культури.
2. Створений, укладений або підписаний між Великою Британією та Іраном (наприклад, про договір, угоду).
1. Представник англомовної більшості населення Канади, що має британське (переважно англійське, шотландське, валлійське чи ірландське) культурне та етнічне походження, на відміну від франкоканадців та інших етнічних груп.
2. У ширшому значенні — будь-який житель Канади, для якого рідною мовою є англійська, незалежно від етнічного коріння.
Жінка, яка захоплюється англійською культурою, звичаями, мовою тощо, часто надаючи їм перевагу перед рідними або іншими.
1. (лінгвістика) Стилістична фігура, що полягає в повторенні однакових слів, словосполучень або синтаксичних конструкцій на початку сусідніх віршових рядків, речень або абзаців для посилення виразності мови.
2. (літургіка) Центральна євхаристійна молитва анафори у християнському богослужінні, що містить оповідання про Тайну Вечерю та звернення до Бога з проханням зіслати Святого Духа на дари.
1. (у фармакології) що стосується лікарських засобів, призначених для лікування анафрагії — стану зниженої чутливості організму до подразнення.
2. (у медицині) що має властивість знижувати або усувати підвищену чутливість (гіперстезію) тканин або органів.