Словник Української Мови
Електроплитка — побутовий прилад для приготування їжі, що працює від електричної мережі та має одну або кілька конфорок (нагрівальних елементів), зазвичай встановлений на кухонній меблевій тумбі.
Електроплитка — компактний переносний електроприлад з однією конфоркою, призначений для розігрівання та приготування їжі.
1. Рід водних рослин родини водолистових (Hydrophyllaceae), представники якого мають перисто-розсічене листя та дрібні блакитні або білі квіти, зібрані в суцвіття.
2. Народна назва деяких видів рослин, що ростуть біля води або мають розсічене листя, схоже на водяні бризки, зокрема водокрасу звичайну (Hydrocharis morsus-ranae).
1. Тепла трикотажна светр-сорочка з високим, щільно облягаючим шию коміром (горловиною), який зазвичай закриває її повністю або має невелику застібку; вид верхнього одягу.
2. (розм.) Людина, яка займається водолазними роботами; водолаз.
Гашишоманія — патологічна пристрасть до вживання гашишу, одна з форм наркоманії, що характеризується психічною та фізичною залежністю від цієї речовини.
Гашишоманія — (в історії) масове захоплення вживанням гашишу в певних регіонах або серед певних соціальних груп у конкретний історичний період.
Електроплита — побутова кухонна плита, що працює на електричній енергії, призначена для приготування їжі та іноді для опалення приміщення.
Електроплита — електричний прилад з однією або кількома конфорками (нагрівальними елементами), вбудований у кухонну меблеву панель або виконаний у вигляді окремого портативного пристрою.
1. Фахівець, який працює під водою в спеціальному обладнанні (водолазному костюмі або скафандрі) для виконання рятувальних, ремонтних, дослідницьких або інших робіт.
2. Порода службових собак великого розміру, що відрізняються міцною статурою, густою водонепроникною шерстю та вродженими навичками плавання, яких використовують для порятунку людей на водах.
1. Гідротехнічна споруда у вигляді колодязя з вертикальною віссю, призначена для підйому води на висоту за допомогою кінної або ручної тяги; водопійня.
2. Застаріла назва гідравлічного тарану — пристрою для автоматичного підйому води на певну висоту за рахунок енергії її потоку.
3. (у переносному значенні) Місце, де збирається багато води; водоверть, водоворот.
1. (заст.) Традиційна українська назва церковного свята Богоявлення, або Хрещення Господнього, що відзначається 6 (19) січня і пов’язана з обрядом освячення води.
2. (перен., рідко) Назва для води, освяченої на цей святий день (святої води, агіасми).
Метод реєстрації та графічного відображення змін об’єму органів або частин тіла, що виникають внаслідок пульсових коливань їхнього кровонаповнення, заснований на вимірюванні електричного опору тканин.